Закон України "Про зв'язок"
Закон України "Про інформацію"
Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
Закон України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення"
Закон України "Про Національну систему конфіденційного зв'язку"
Закон України "Про радіочастотний ресурс України"
Закон України "Про телебачення і радіомовлення"
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 31 січня 2001 р. N 77 Про ставки щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу України
Кодекс України "Про адміністративні правопорушення"
Наказ Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України від 10 листопада 1998 року N 25 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на використання радіочастот, умови та правила здійснення цієї діяльності і контроль за їх дотриманням"
Наказ Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України від 30 березня 1998 року N 5 "Про затвердження Положення про порядок здійснення міжнародної координації радіочастотних присвоєнь в Україні"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 15 від 13.02.2001 "Про затвердження Положення про Державну інспекцію електрозв'язку України"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 163 від 31.07.2002 "Про внесення доповнень до Положення про Державну інспекцію електрозв'язку України, затвердженого наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13.02.2001 N 15"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 23 від 11.02.2003 "Про затвердження Положення про порядок присвоєння радіочастот радіоелектронним засобам загального призначення"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 39 від 11.03.2001 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі Центром "Укрчастотнагляд" дозволів на реалізацію, використання радіоподовжувачів телефонної лінії з робочими частотами 254 і 380 МГц"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 82 від 25.04.2002 "Про затвердження Положення про управління номерним ресурсом мереж електрозв'язку загального користування України"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 03 квітня 2001 року N 57 "Про затвердження Положення про порядок реалізації, продажу в Україні радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 15 лютого 2000 року N 29 "Про затвердження Граничних тарифів на послуги, пов'язані з експертизою заявок, наглядом та моніторингом радіоелектронних засобів радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, систем кабельного та ефірно-кабельного телебачення, систем супутникового зв'язку"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 19 лютого 2001 року N 22 "Про затвердження змін та доповнень до Регламенту аматорського радіозв'язку України"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21 вересня 2000 року N 133 "Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв, для ввезення з-за кордону яких не потрібні дозволи"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21 вересня 2000 року N 134 "Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв, для придбання та використання яких не потрібні дозволи"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21.06.99 № 113 "Про затвердження Правил приєднання мереж електрозв'язку операторів різних форм власності до мереж електрозв'язку загального користування"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25 жовтня 2000 року N 154 "Про затвердження Положення про порядок виділення радіочастот України та визнання таким, що втратив чинність, наказу ГУРЧ від 02.10.97 N 25 "Про введення в дію Положення про порядок виділення смуг (номіналів) радіочастот для розроблення, виробництва, модернізації в Україні та ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів і радіовипромінювальних пристроїв"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 5 березня 2001 року N 33 "Про затвердження Порядку надання дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 7 листопада 2000 року N 167 "Про затвердження Положення про порядок розроблення, модернізації, виробництва в Україні та ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України, Міністерства внутрішніх справ від 13 грудня 2002 р. N 223/1205 "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії Державної інспекції електрозв'язку України та її регіональних підрозділів і органів внутрішніх справ України щодо запобігання порушенням законодавства в галузі зв'язку, у сфері інформатизації та використання радіочастотного ресурсу"
Наказ Державного комітету зв'язку України від 22 серпня 1997 року N 124 "Про затвердження Регламенту аматорського радіозв'язку України"
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13 лютого 2001 року N 33/16 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів)
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22 травня 2001 року N 77/79 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з технічного обслуговування мереж теле-, радіо- і проводового мовлення в межах промислової експлуатації"
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації Українивід 07.02.2002 N 15/27 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі зв'язку, що ліцензуються"
Наказ Ліцензійної палати України, Державного комітету зв'язку України від 3 березня 1998 року N 31/1049 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на використання радіочастот, умови та правила здійснення цієї діяльності і контроль за їх дотриманням"
Постанова "Про затвердження переліку спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України " від 20 грудня 2000 р. N 1871
ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про процедуру ротації членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з частини її складу, призначеної Верховною Радою України
ПОСТАНОВА від 11 липня 2001 р. N 818 Про Порядок надання спеціальних дозволів на використання радіоелектронних засобів дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав, представництвами міжнародних організацій в Україні
ПОСТАНОВА від 14 лютого 2001 р. N 140 Про ставки одноразових платежів за видачу ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України
ПОСТАНОВА від 18 травня 2001 р. N 539 Про передачу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до сфери управління Державного комітету зв'язку та інформатизації
ПОСТАНОВА від 7 лютого 2001 р. N 112 Про порядок надання ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1996 р. №1117 "Про ліцензування використання радіочастот"
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р.№ 803 "Про затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України"
Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 239 "Про спеціально уповноважені органи з питань присвоєння радіочастот, позивних сигналів, оформлення відповідних дозволів на виготовлення, реалізацію (продаж), використання радіоелектронних засобів на території України, ввезення їх з-за кордону та державного нагляду за їх роботою"
Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1996 р. № 1330 "Про затвердження Положення про Міжвідомчу комісію з питань ліцензування використання радіочастот"
Указ Президента "Про присвоєння спеціальних та військових звань"
Указ Президента України "Про внесення доповнення до Положення про Державний комітет зв'язку та інформатизації України"
Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 липня 2001 року "Про заходи щодо захисту національних інтересів в галузі зв'язку та телекомунікацій"
Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України"
IP телефония
На сегодняшний день IP телефония является одной из наиболее привлекательных сфер деятельности на рынке телекоммуникаций. Не очень высокая цена оборудования и стоимость построения сети связи (не считая стоимости лицензий) побуждают операторов связи к попыткам начать (или уже вести) бизнес в этой сфере деятельности и на территории Украины.
В то же время, неопределенность законодательства, а именно в каждом конкретном случае предоставление услуг IP телефонии можно трактовать как уже лицензируемый вид связи либо ещё только ожидающий принятия ряда нормативных актов для его лицензирования.
Так в принятом Законе Украины «О телекоммуникациях» в статье 42 п.3 прописано, что лицензируются услуги предоставления фиксированной телефонной связи с правом технического обслуживания и предоставления в эксплуатацию каналов международной, междугородней и городской связи.
Поэтому получается двойственная ситуация, конкретно про IP телефонию в законе не сказано ни слова, но в тоже время IP телефония это как раз и есть международная связь.
Но на желание пролицензировать этот вид связи операторы получают ответ, что нормативная база в настоящее время приводится в соответствие с Законом Украины «О телекоммуникациях», поэтому заявки к рассмотрению не принимаются.
Все попытки операторов начать деятельность в этой сфере деятельности без лицензий сразу же пресекаются контролирующими органами.
Вот и получается ситуация, что пролицензировать такой вид связи как IP телефония еще нельзя так как не приняты необходимые законодательные акты, а начать деятельность без лицензии опять же нельзя так как предоставление услуг телефонии подпадает под вид связи подлежащий лицензированию.
Возникает вопрос, как же и на каком основании работает то огромное количество различных «подпольных» пунктов предоставления услуг IP телефонии. Слово подпольных не случайно написано в кавычках.
Нам с Вами остаётся только надеяться, что когда вопрос с предоставлением услуг IP телефонии решится, то исполнительная власть не начнет подводить под эту же статью и другие интернет услуги. Кто сможет доказать например, что тот же «Чат», рассылки новостей и прочее не подлежат лицензированию владельцами веб сайтов на которых они располагаются.
Но хватит о теории, перейдем к практике.
Краткое техническое описание и принцип работы шлюза IP – телефонии:
Шлюз IP – телефонии представляет собой легко масштабируемое решение для организации связи на основе технологии Voice over IP. Многие основные платформы, например Cisco, позволяют расширять существующие возможности имеющегося устройства. Причем это сделать не сложнее, чем установить модем.
Принцип работы шлюза основан на применении специальной разновидности RISC процессоров – Цифровой Signaling Processor (DSP). Данный процессор обладает высокой производительностью при обработке аналоговых сигналов, к которым относится голос. Рассмотрим основные принципы работы шлюза IP – телефонии.
Для компрессии голоса используются следующие типы кодеков G.711, G.723, G.729. Процессор шлюза обеспечивает подавление паузы в разговоре (функция VAD), аппаратное эхоподавление, с размером буфера до 120 мс, генерацию комфортного шума. При использовании G.729 количество одновременных разговоров уменьшается вдвое по сравнению с использованием G.723. Например, если шлюз поддерживает два одновременных разговора в кодеке G.723, то при использовании G.729 процессор устройства сможет осуществить компрессию только одного разговора. Однако, количество каналов шлюза не уменьшится – второй разговор будет использовать кодек G.711. При этом на втором канале будет автоматически отключена функция подавления паузы и ограничен буфер эхоподавления. Величина буфера эхоподавления напрямую влияет на качество голоса при увеличенных задержках на медленных Интернет – каналах. Если при использовании буфера целиком разговор может идти при задержке до 500-700 мс, то при уменьшении буфера это становится невозможным.
Из вышесказанного можно сделать вывод, что оптимальной настройкой будет использование кодека G.723, при полном задействовании буфера эхоподавления.
Также шлюз поддерживает передачу сигналов DTMF по IP – сети, и, на хороших каналах передачу факсов с использованием кодека G.711, при этом определение DTMF сигналов и сигнала факс – аппарата происходит автоматически.
Передача пакетов с голосом происходит по протоколу UDP, этот протокол выбран потому, что он не содержит в заголовке пакета адрес отправителя – это определяет его как пакет с негарантированной доставкой, что не влияет на качество при устойчивом канале и увеличивает количество места в пакете для голоса. Обмен голосовыми пакетами идет с использованием сигнализации H.323, при которой происходит динамическое назначение порта обмена пакетами. Использование динамики увеличивает вероятность прохождения пакетов без потерь, но в то же время вносит свои требование к программному обеспечению, обеспечивающего защиту локальной компьютерной сети, в которую включен шлюз.
Шлюзы также делятся на аналоговые и цифровые. Тип шлюза определяется подключением к телефонии. Цифровое подключение подразумевает под собой применение потока E1 с различными типами сигнализации или линии ISDN. Аналоговое включение использует стандарты “бытовой” телефонии и, следовательно, наиболее распространенно.
Поскольку цифровые шлюзы оправданы только при большом количестве одновременных разговоров (несколько десятков), рассмотрим только требования к подключению аналогового шлюза.
Основные требования, предъявляемые к подключению шлюза IP – телефонии
Основным требованием предъявляемым к выделенному Интернет – каналу является его пропускная способность и устойчивость. Желательно, чтобы ширина канала была не менее 128 кбит/сек. Для IP – телефонии необходимо тестировать адрес 212.53.35.244. Оптимально, когда задержка не превышает 100 мс и потери пакетов отсутствуют или не более 10 %. Оптимально, когда для шлюза используется отдельный внешний IP адрес, на который открыты все протоколы и все порты. Однако, в большинстве случаев, такой возможности нет, и приходится использовать внутренние адреса локальной сети. Это означает, что необходимо использовать программное обеспечение поддерживающее протокол H.323. Также необходим свободный разъем на Hub или Switch.
Подключение к телефонии
В тип разъема FXS возможно включить обычный телефонный аппарат или соединить его с разъемом под городскую линию (CO) на офисной мини-АТС. Тип разъема FXO используется для подключения к внутренним линиям мини-АТС. Как правило, наиболее удобным в использовании является тип разъема FXS.
Таким образом для подключения устройства к мини-АТС необходимо иметь на ней свободные разъемы под городские линии (CO). Количеству свободных разъемов должно соответствовать количество каналов шлюза IP – телефонии. На данный момент наиболее распространенны аналоговые шлюзы на два или четыре одновременных разговора.