Закон України "Про зв'язок"
Закон України "Про інформацію"
Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"
Закон України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення"
Закон України "Про Національну систему конфіденційного зв'язку"
Закон України "Про радіочастотний ресурс України"
Закон України "Про телебачення і радіомовлення"
КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 31 січня 2001 р. N 77 Про ставки щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу України
Кодекс України "Про адміністративні правопорушення"
Наказ Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України від 10 листопада 1998 року N 25 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на використання радіочастот, умови та правила здійснення цієї діяльності і контроль за їх дотриманням"
Наказ Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України від 30 березня 1998 року N 5 "Про затвердження Положення про порядок здійснення міжнародної координації радіочастотних присвоєнь в Україні"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 15 від 13.02.2001 "Про затвердження Положення про Державну інспекцію електрозв'язку України"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 163 від 31.07.2002 "Про внесення доповнень до Положення про Державну інспекцію електрозв'язку України, затвердженого наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13.02.2001 N 15"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 23 від 11.02.2003 "Про затвердження Положення про порядок присвоєння радіочастот радіоелектронним засобам загального призначення"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 39 від 11.03.2001 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі Центром "Укрчастотнагляд" дозволів на реалізацію, використання радіоподовжувачів телефонної лінії з робочими частотами 254 і 380 МГц"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 82 від 25.04.2002 "Про затвердження Положення про управління номерним ресурсом мереж електрозв'язку загального користування України"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 03 квітня 2001 року N 57 "Про затвердження Положення про порядок реалізації, продажу в Україні радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 15 лютого 2000 року N 29 "Про затвердження Граничних тарифів на послуги, пов'язані з експертизою заявок, наглядом та моніторингом радіоелектронних засобів радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, систем кабельного та ефірно-кабельного телебачення, систем супутникового зв'язку"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 19 лютого 2001 року N 22 "Про затвердження змін та доповнень до Регламенту аматорського радіозв'язку України"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21 вересня 2000 року N 133 "Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв, для ввезення з-за кордону яких не потрібні дозволи"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21 вересня 2000 року N 134 "Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв, для придбання та використання яких не потрібні дозволи"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21.06.99 № 113 "Про затвердження Правил приєднання мереж електрозв'язку операторів різних форм власності до мереж електрозв'язку загального користування"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25 жовтня 2000 року N 154 "Про затвердження Положення про порядок виділення радіочастот України та визнання таким, що втратив чинність, наказу ГУРЧ від 02.10.97 N 25 "Про введення в дію Положення про порядок виділення смуг (номіналів) радіочастот для розроблення, виробництва, модернізації в Україні та ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів і радіовипромінювальних пристроїв"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 5 березня 2001 року N 33 "Про затвердження Порядку надання дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 7 листопада 2000 року N 167 "Про затвердження Положення про порядок розроблення, модернізації, виробництва в Україні та ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв"
Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України, Міністерства внутрішніх справ від 13 грудня 2002 р. N 223/1205 "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії Державної інспекції електрозв'язку України та її регіональних підрозділів і органів внутрішніх справ України щодо запобігання порушенням законодавства в галузі зв'язку, у сфері інформатизації та використання радіочастотного ресурсу"
Наказ Державного комітету зв'язку України від 22 серпня 1997 року N 124 "Про затвердження Регламенту аматорського радіозв'язку України"
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13 лютого 2001 року N 33/16 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів)
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22 травня 2001 року N 77/79 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з технічного обслуговування мереж теле-, радіо- і проводового мовлення в межах промислової експлуатації"
Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації Українивід 07.02.2002 N 15/27 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі зв'язку, що ліцензуються"
Наказ Ліцензійної палати України, Державного комітету зв'язку України від 3 березня 1998 року N 31/1049 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на використання радіочастот, умови та правила здійснення цієї діяльності і контроль за їх дотриманням"
Постанова "Про затвердження переліку спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України " від 20 грудня 2000 р. N 1871
ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про процедуру ротації членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з частини її складу, призначеної Верховною Радою України
ПОСТАНОВА від 11 липня 2001 р. N 818 Про Порядок надання спеціальних дозволів на використання радіоелектронних засобів дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав, представництвами міжнародних організацій в Україні
ПОСТАНОВА від 14 лютого 2001 р. N 140 Про ставки одноразових платежів за видачу ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України
ПОСТАНОВА від 18 травня 2001 р. N 539 Про передачу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до сфери управління Державного комітету зв'язку та інформатизації
ПОСТАНОВА від 7 лютого 2001 р. N 112 Про порядок надання ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1996 р. №1117 "Про ліцензування використання радіочастот"
Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р.№ 803 "Про затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України"
Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 239 "Про спеціально уповноважені органи з питань присвоєння радіочастот, позивних сигналів, оформлення відповідних дозволів на виготовлення, реалізацію (продаж), використання радіоелектронних засобів на території України, ввезення їх з-за кордону та державного нагляду за їх роботою"
Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1996 р. № 1330 "Про затвердження Положення про Міжвідомчу комісію з питань ліцензування використання радіочастот"
Указ Президента "Про присвоєння спеціальних та військових звань"
Указ Президента України "Про внесення доповнення до Положення про Державний комітет зв'язку та інформатизації України"
Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 липня 2001 року "Про заходи щодо захисту національних інтересів в галузі зв'язку та телекомунікацій"
Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України"
ПУТИ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ АНТЕННЫХ СИСТЕМ
При проектировании и установке радиосредств, предусматривающих одновременную работу как на прием, так и на передачу, наиболее важной задачей является выбор правильной конфигурации антенно-фидерной системы, минимизирующей взаимное влияние передатчика и приемника. Один из способов ее решения и тем самым достижения требуемого качества приема – установка двух разнесенных в пространстве антенн.В предлагаемой вниманию читателей статье рассматривается более надежный и перспективный способ – установка одной антенны с использованием дуплексного фильтра1.
Использование дуплексных фильтров в антенно-фидерных системах ретрансляторов
В большинстве систем радиосвязи в настоящее время используются расположенные на высоких точках местности (высотные здания, вышки, горные вершины) цифровые ретрансляторы (репитеры), приемник и передатчик которых работают на разнесенных частотах.
Применение дуплексных фильтров в составе
ретрансляторов позволяет:
• уменьшить количество используемых антенн, что немаловажно при установке ретранслятора на небольшом пространстве либо при требовании владельцев здания (вышки) отдельной платы за каждую установленную антенну;
• экономить коаксиальный кабель или установить один более дорогой и высококачественный вместо двух обычных (что, в свою очередь, положительно сказывается на работе системы, особенно при значительной длине фидера);
• снизить вероятность появления помех интермодуляционной природы, уровень внеполосных излучений передатчика;
• улучшить подавление помех приему со стороны близко расположенных передатчиков, которые работают на частотах, достаточно далеких от приемной частоты.
... в антенно-фидерных системах дуплексных радиостанций
Дуплексные радиостанции с использованием разнесенных частот приема и передачи также нуждаются в антенной системе, обеспечивающей одновременную работу приемника и передатчика без взаимных помех. Если для стационарных дуплексных радиостанций, как правило, сохраняется возможность установить раздельные антенны для приема и передачи, то для возимых (тем более носимых) применение дуплексного фильтра – единственный реальный способ работы в режиме полного дуплекса. Это связано с тем, что при допустимых для подвижного объекта габаритах и соответствующем разносе антенн невозможно обеспечить необходимую для нормальной работы изоляцию приемника и передатчика.
Преимущества использования дуплексных фильтров
Система из двух антенн и двух фидерных линий может использоваться и в работе ретранслятора при том условии, что антенны достаточно разнесены и обеспечивают изоляцию между передатчиком и приемником, достаточную для достижения приемлемого уровня качества приема (отсутствие «забития» приемника мощным сигналом собственного передатчика). Однако вследствие множества причин данная схема может быть применена далеко не всегда.
частот, разноса между приемной и передающей частотой, допустимого уровня «забития» приемника и др. Для широко распространенных систем УКВ-радиосвязи ее наиболее типичное значение в пределах 80–105 дБ.
Кроме того, на значение изоляции очень сильное влияние оказывают тип антенн, расстояние между ними (в вертикальной и горизонтальной плоскостях), их диаграмма направленности в обеих плоскостях и взаимная ориентация. Немаловажным фактором является качество кабеля фидерных линий. Совместная прокладка приемного и передающего фидеров с использованием дешевых кабелей с одинарной экранировкой нередко уже изначально приводит к неработоспособности системы, так как изоляция между фидерами оказывается неприемлемой для антенно-фидерной системы в целом.
Как правило, достижение параметров, обеспечивающих качественную работу системы связи с использованием двух раздельных антенн для ретранслятора, может быть проверено только практическим путем. В подобной ситуации целесообразно предварительно оценить стоимость работ и материалов, необходимых для постановки подобного «эксперимента», сопоставив ее с ценой дуплексного фильтра, гарантирующего достижение требуемых параметров. По опыту, использование именно дуплексного фильтра оказывается экономически оправданным.
При установке системы связи на здании или сооружении, где уже имеются какие-либо передающие системы, необходимо предусматривать меры по защите приемника от повреждения или «забития» мощными сигналами посторонних передатчиков. Грамотно подобранный дуплексный фильтр наряду с выполнением своей основной функции способен решить эту проблему.
Существует еще одна причина, которая может оказаться решающей при выборе между системой из двух антенн и системой с дуплексным фильтром, особенно если владелец системы связи не является собственником здания или сооружения, на котором устанавливаются антенны. Как известно, величина изоляции между двумя разнесенными антеннами может изменяться при появлении или исчезновении каких-либо предметов (например, антенны или проводной линии) в непосредственной близости от антенн и привести к ухудшению функционирования системы связи. Поэтому установка дуплексного фильтра, гарантирующего необходимые для нормального функционирования системы параметры, является дополнительной мерой по защите инвестиций в систему связи.
Существуют ситуации, когда для работы системы требуется совместное использование разнесенных антенн и достаточно сложной фильтровой системы. Обычно это связано с очень малым разносом между приемной и передающей частотой на низкочастотных
диапазонах. Подобные случаи требуют тщательного изучения опытными специалистами.
Основные типы дуплексных фильтров
В настоящее время существует множество типов дуплексных фильтров, отличающихся как по конструктивному исполнению и используемым материалам, так и по типам высокочастотных (ВЧ) фильтров, применяемых для достижения необходимых характтруктивным особенностям выглядит следующим образом.
Фильтры на объемных коаксиальных резонаторах (Cavity filters). Чаще всего используются для базового оборудования всех связных диапазонов частот и возимого оборудования UHF/SHF-диапазона. Обычно крупногабаритны, но обладают неплохим соотношением цена–качество.
Фильтры на спиральных резонаторах (Helical filters). Наиболее распространены в возимом оборудовании и как недорогая альтернатива для базового оборудования при большом разносе между частотами приема и передачи.
Фильтры на полосковых линиях и
керамических резонаторах. Обычно
применяются в носимой или компактной возимой аппаратуре при небольших мощностях передатчиков, а также в особых случаях, когда другие типы фильтров не удовлетворяют разработчика по своим характеристикам (как правило, массогабаритным).
Комбинация ФНЧ и ФВЧ на катушках индуктивности и дискретных конденсаторах. Иногда используется при значительных величинах разноса частот приема и передачи, как правило, при небольших мощностях передатчиков. Рассмотрение этой схемы ввиду специфичности ее применения выходит за рамки данной статьи.
По характеристикам использованных ВЧ-фильтров дуплексные фильтры подразделяются на следующие категории.
Полосовые (BandPass), пропускающие сигналы определенного частотного участка с минимальными потерями и ослабляющие сигналы вне этой полосы частот. Ослабление возрастает по мере удаления от центральной частоты, на которую настроен фильтр. Дуплексные фильтры полосового типа лучше всего подходят для систем со средним и большим разносом между частотами приема и передачи. При использовании на малых разносах частот может потребоваться установка дополнительных режекторных фильтров.
Режекторные, или заградительные (Notch или Band Reject), подавляющие сигналы определенной частоты и пропускающие остальные с минимальными потерями. Ослабление быстро уменьшается по мере удаления от центральной частоты.
Режекторный дуплексный фильтр обеспечивает защиту только собственного приемника от мощного сигнала собственного передатчика и практически не влияет на защиту других близко расположенных приемников от внеполосных излучений передатчика. Кроме того, он не предотвращает попадания на выход передатчика сигналов, наведенных другими близко расположенными передатчиками и обусловливающих появление интермодуляционных помех. В связи с этим при установке ретранслятора с режекторным дуплексером в непосредственной близости от других приемопередающих средств может потребоваться установка
дополнительных полосовых фильтров и (или) ферритового изолятора с гармониковым фильтром на выходе передатчика.
Комбинированные (Band Pass/Band Reject), сочетающие в себе характеристики полосовых и режекторных фильтров. Фильтры данного класса имеют несколько фирменных названий, являющихся торговыми марками конкретных производитеьтров этого типа могут использоваться как комбинации отдельных полосовых и режекторных фильтрующих элементов, так и специальные типы резонаторов, имеющие характерную амплитудно-частотную характеристику с ярко выраженными полосами пропускания и режекции, которые в определенных пределах могут независимо перестраиваться. На рис. 3, 4 приведены типичная амплитудно-частотная характеристика и пример конструкции данного типа резонаторов. Настройка частоты режекции производится перемещением диэлектрического плунжера в конденсаторе, а настройка центральной частоты полосы пропускания – центрального плунжера коаксиального резонатора.
Использование дуплексных фильтров комбинированного типа позволяет улучшить качество изоляции между приемником и передатчиком при неизменном количестве типоразмеров резонаторов, а также повысить уровень подавления нежелательных сигналов. Кроме того, по сравнению с дуплексерами полосового типа данный тип обладает лучшими характеристиками при малых разносах частот приемника и передатчика.
К сожалению, попытки производства данной категории изделий в России пока не привели к впечатляющим результатам как по ассортименту, так и по соотношению цена–качество. Все предложения отечественных изделий имеют тенденцию скатываться до двух «крайностей» – либо очень качественные, но непомерно дорогие заказные, выпускаемые на базе оборонных предприятий, либо мелкосерийные, производимые в полукустарных условиях.