Закон України "Про зв'язок"

Закон України "Про інформацію"

Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності"

Закон України "Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення"

Закон України "Про Національну систему конфіденційного зв'язку"

Закон України "Про радіочастотний ресурс України"

Закон України "Про телебачення і радіомовлення"

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА від 31 січня 2001 р. N 77 Про ставки щомісячних зборів за використання радіочастотного ресурсу України

Кодекс України "Про адміністративні правопорушення"

Наказ Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України від 10 листопада 1998 року N 25 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на використання радіочастот, умови та правила здійснення цієї діяльності і контроль за їх дотриманням"

Наказ Головного управління з питань радіочастот при Кабінеті Міністрів України від 30 березня 1998 року N 5 "Про затвердження Положення про порядок здійснення міжнародної координації радіочастотних присвоєнь в Україні"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 15 від 13.02.2001 "Про затвердження Положення про Державну інспекцію електрозв'язку України"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 163 від 31.07.2002 "Про внесення доповнень до Положення про Державну інспекцію електрозв'язку України, затвердженого наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13.02.2001 N 15"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 23 від 11.02.2003 "Про затвердження Положення про порядок присвоєння радіочастот радіоелектронним засобам загального призначення"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 39 від 11.03.2001 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі Центром "Укрчастотнагляд" дозволів на реалізацію, використання радіоподовжувачів телефонної лінії з робочими частотами 254 і 380 МГц"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України N 82 від 25.04.2002 "Про затвердження Положення про управління номерним ресурсом мереж електрозв'язку загального користування України"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 03 квітня 2001 року N 57 "Про затвердження Положення про порядок реалізації, продажу в Україні радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 15 лютого 2000 року N 29 "Про затвердження Граничних тарифів на послуги, пов'язані з експертизою заявок, наглядом та моніторингом радіоелектронних засобів радіозв'язку, радіомовлення, телебачення, систем кабельного та ефірно-кабельного телебачення, систем супутникового зв'язку"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 19 лютого 2001 року N 22 "Про затвердження змін та доповнень до Регламенту аматорського радіозв'язку України"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21 вересня 2000 року N 133 "Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв, для ввезення з-за кордону яких не потрібні дозволи"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21 вересня 2000 року N 134 "Про затвердження Переліку радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв, для придбання та використання яких не потрібні дозволи"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 21.06.99 № 113 "Про затвердження Правил приєднання мереж електрозв'язку операторів різних форм власності до мереж електрозв'язку загального користування"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25 жовтня 2000 року N 154 "Про затвердження Положення про порядок виділення радіочастот України та визнання таким, що втратив чинність, наказу ГУРЧ від 02.10.97 N 25 "Про введення в дію Положення про порядок виділення смуг (номіналів) радіочастот для розроблення, виробництва, модернізації в Україні та ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів і радіовипромінювальних пристроїв"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 5 березня 2001 року N 33 "Про затвердження Порядку надання дозволів на експлуатацію радіоелектронних засобів мовлення"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 7 листопада 2000 року N 167 "Про затвердження Положення про порядок розроблення, модернізації, виробництва в Україні та ввезення з-за кордону в Україну радіоелектронних засобів та радіовипромінювальних пристроїв"

Наказ Державного комітету зв'язку та інформатизації України, Міністерства внутрішніх справ від 13 грудня 2002 р. N 223/1205 "Про затвердження Інструкції про порядок взаємодії Державної інспекції електрозв'язку України та її регіональних підрозділів і органів внутрішніх справ України щодо запобігання порушенням законодавства в галузі зв'язку, у сфері інформатизації та використання радіочастотного ресурсу"

Наказ Державного комітету зв'язку України від 22 серпня 1997 року N 124 "Про затвердження Регламенту аматорського радіозв'язку України"

Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 13 лютого 2001 року N 33/16 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг телефонного зв'язку (крім відомчих об'єктів)

Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 22 травня 2001 року N 77/79 "Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з технічного обслуговування мереж теле-, радіо- і проводового мовлення в межах промислової експлуатації"

Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва, Державного комітету зв'язку та інформатизації Українивід 07.02.2002 N 15/27 "Про затвердження Порядку контролю за додержанням ліцензійних умов провадження певних видів господарської діяльності в галузі зв'язку, що ліцензуються"

Наказ Ліцензійної палати України, Державного комітету зв'язку України від 3 березня 1998 року N 31/1049 "Про затвердження Інструкції про порядок видачі суб'єктам підприємницької діяльності ліцензій на використання радіочастот, умови та правила здійснення цієї діяльності і контроль за їх дотриманням"

Постанова "Про затвердження переліку спеціальних користувачів радіочастотного ресурсу України " від 20 грудня 2000 р. N 1871

ПОСТАНОВА Верховної Ради України Про процедуру ротації членів Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення з частини її складу, призначеної Верховною Радою України

ПОСТАНОВА від 11 липня 2001 р. N 818 Про Порядок надання спеціальних дозволів на використання радіоелектронних засобів дипломатичними представництвами, консульськими установами іноземних держав, представництвами міжнародних організацій в Україні

ПОСТАНОВА від 14 лютого 2001 р. N 140 Про ставки одноразових платежів за видачу ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України

ПОСТАНОВА від 18 травня 2001 р. N 539 Про передачу Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення до сфери управління Державного комітету зв'язку та інформатизації

ПОСТАНОВА від 7 лютого 2001 р. N 112 Про порядок надання ліцензій на використання радіочастотного ресурсу України

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 вересня 1996 р. №1117 "Про ліцензування використання радіочастот"

Постанова Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1995 р.№ 803 "Про затвердження Національної таблиці розподілу смуг радіочастот України"

Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 р. № 239 "Про спеціально уповноважені органи з питань присвоєння радіочастот, позивних сигналів, оформлення відповідних дозволів на виготовлення, реалізацію (продаж), використання радіоелектронних засобів на території України, ввезення їх з-за кордону та державного нагляду за їх роботою"

Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 1996 р. № 1330 "Про затвердження Положення про Міжвідомчу комісію з питань ліцензування використання радіочастот"

Указ Президента "Про присвоєння спеціальних та військових звань"

Указ Президента України "Про внесення доповнення до Положення про Державний комітет зв'язку та інформатизації України"

Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 19 липня 2001 року "Про заходи щодо захисту національних інтересів в галузі зв'язку та телекомунікацій"

Указ Президента України "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 року "Про заходи щодо вдосконалення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України"


Молчание - золото
Развитие сотовой связи привело к резкому росту цен на частотный ресурс. Инженерами было придумано множество различных способов формирования и модуляции сигналов — переноса их в область высоких частот, где и осуществляется радиопередача. Все эти способы, в сущности, создавались для более экономного использования спектра. Но так как законы излучения, распространения и приема радиосигналов везде одинаковые, то естественно было бы ожидать однотипных методов формирования и разделения сигналов. Однако в действительности картина очень пестрая. В чем же дело? Почему не выработан оптимальный вариант использования спектра? И вообще, какой метод — оптимальный? Задать эти вопросы легче, чем ответить на них …
Сравнивать эффективность «чистых» методов (TDMA, FDMA, CDMA…) по большому счету не имеет смысла, она отличается на проценты или десятки процентов, но не в разы. Тем не менее, обычно говорят, что CDMA «значительно эффективнее» TDMA, который, в свою очередь, «обыгрывает» FDMA…
Дело тут в том, что «оптимальности» и «эффективности» не бывает самой по себе. Наилучший способ использования спектра и наиболее подходящий вид модуляции зависят от условий, в которых работает радиосистема: от объема информации и возможности ее сжатия, от необходимости передавать данные в реальном режиме времени (как, например, речь или видеоконференции), от числа получателей (персональная связь типа «точка–точка» или «точка–много точек»), длины радиоканала, используемого в системе диапазона частот, ограничений на сложность и энергопотребление мобильного оборудования…
Для передачи информации требуется затратить некоторую энергию, причем даже после всех ухищрений (сжатия, модуляции и т. п.) она не может быть сведена к нулю. При передаче эта энергия неизбежно займет некоторую конечную полосу частот — S кГц. И не меньше. А это значит, что в заданном диапазоне частот можно разместить конечное количество каналов. Печально, но факт.
Обратимся к теории.
Первым в радиосвязи было использовано частотное разделение выделенной полосы на множество канальных полос, расположенных с некоторым частотным сдвигом (FDMA). При аналоговой передаче сигнала речи с помощью частотной модуляции это был единственно возможный метод. В первых сетях радиосвязи использовался шаг 50 кГц, а затем долгие годы преобладал шаг 25 кГц. В новых цифровых сетях, когда используется сжатие речевого сигнала и четырехпозиционная частотно-фазовая модуляция плюс помехоустойчивое кодирование (защита данных от ошибок канала передачи), можно уменьшить шаг до 12,5 кГц (уже реализовано на практике, например, в системе радиосвязи АРСО-25) и ожидается переход к 6,25 кГц.
Таким образом, сам факт перехода к цифре позволил снизить скорость передачи сигнала речи и задействовать более эффективные методы кодирования. Дальнейшее снижение шага сетки в рамках FDMA при передаче речи, по-видимому, нереально из-за больших потерь спектра при расфильтровке и нестабильности генераторов опорных частот терминальных устройств (порядка ±1–2 кГц).
В радиосетях с большой загрузкой приходится переходить к так называемой транковой радиосвязи, когда все доступные каналы распределяются среди активных абонентов как коллективный ресурс, что повышает эффективность использования частотного ресурса. А вот переход к частотно-сберегающим методам многопозиционной амплитудно-фазовой модуляции в системах на основе FDMA маловероятен из-за усложнения приемника и необходимости использования слишком длинного кода помехоустойчивого кодирования. Длинный код приводит к недопустимо большим временным задержкам передачи, что препятствует его применению в системах реального времени, какими являются сотовые сети. Поэтому системы с FDMA, по-видимому, сохранятся в малозагруженных сетях радиосвязи, а в сотовых применения не найдут (точнее, уже не нашли).
В системах с временным разделением каналов (TDMA) потери на разделение каналов значительно меньше, но в общей полосе частот, выделенной для радиосети, применить этот метод не удается. Например, в сотовой сети GSM используют комбинированное (FDMA+TDMA) разделение каналов. Сначала общую полосу 25 МГц делят на групповые каналы по 200 кГц методом FDMA, а уже затем групповой канал делят методом TDMA на восемь пользовательских каналов, затрачивая, таким образом, 25 кГц на один канал. В другой системе с похожим комбинированным разделением (американский стандарт IS-54) затраты на полосу значительно ниже — примерно в три раза. Можно ожидать, что благодаря совершенствованию помехоустойчивых кодов, обрабатывающих все более длинные отрезки сигнала, затраты полосы удастся снизить до 3–5 кГц на один канал, но в любом случае это может быть достигнуто только ценой существенного усложнения приемника. Эффективность таких систем всегда будет выше, чем при чистом FDMA, так как для него очень длинные коды непригодны в принципе (из-за большой задержки речи, см. выше). В комбинированных системах FDMA+TDMA временная задержка снижается пропорционально числу задействованных каналов TDMA, что позволяет использовать помехоустойчивое кодирование, обеспечивающее меньшие вероятности ошибки при передаче.
По-видимому, комбинированные системы разделения каналов будут по-прежнему широко использоваться в сотовых сетях со средней загрузкой.
В системах с кодовым разделением каналов (CDMA) возможно использование разных типов так называемых широкополосных сигналов. Самыми известными являются системы ШПС с кодовой модуляцией одной несущей (КМН) и системы с прыгающей частотой (Frequency Hopping — FH). В этих системах каждый канал занимает всю выделенную полосу частот и поэтому создает помеху для всех остальных. Хотя в таких условиях общая потенциальная пропускная способность радиосети снижается, реальная эффективность систем CDMA оказывается даже выше, чем у TDMA. Дело в том, что здесь меньше спектральные потери на разделение каналов. Это достигается благодаря возможности использовать специальные эффективные методы — снова оно! — помехоустойчивого кодирования, сильно ослабляющего влияние помех. При этом попутно осуществляется динамическое перераспределение общего ресурса полосы между активными пользователями (меньше паразитные «простои» спектра). Хотя системы с FH потенциально более эффективны, чем КМН, в сотовой радиосвязи используют именно последние (сети CDMA). Поэтому вывод можно сделать такой: несмотря на сложность приемника CDMA можно надеяться, что будущее — именно за этими системами. Особенно в сетях с большой загрузкой, так как в этом случае CDMA дает самую низкую стоимость минуты разговора и, что даже важнее, наиболее эффективно используется частотный ресурс.
А что будет, если на стотысячном стадионе (например, во время олимпийских соревнований) все сто тысяч зрителей захотят одновременно поговорить по своим мобильным телефонам? Лично сообщив родным и близким об увиденном мировом рекорде или забитом голе? Правильно! Произойдет «завал» сотовой сети из-за перегрузки каналов, и подавляющее большинство абонентов получит отказ от обслуживания подобно тому, как «умирают» сайты, подвергнувшиеся хакерским атакам соответствующего типа.
Придется нам вернуться к ранее сделанному выводу: в заданном диапазоне частот можно разместить конечное число каналов. Это означает, что в перспективе, когда используемые ныне частотные ресурсы окажутся исчерпанными, придется забираться все выше и выше по частотной лестнице… Но тут всплывает другое ограничение: на коротких волнах (более высокие частоты) электромагнитная энергия распространяется прямолинейно (подобно свету), отражается от преград и затухает в средах, отличных от чистого сухого воздуха (например, во время дождя или при повышенной влажности). И еще один нюанс. Пока очень мало известно о воздействии сверхвысоких частот на организм человека. Ясно только, что оно есть.
Поэтому современные тенденции по расширению полос для мобильников третьего поколения (в перспективе — доступ в Интернет, ныне — увлечение WAP и GPRS) вызывают тревогу… Можно с большой уверенностью сказать, что лет через пять все доступные из технических и физиологических соображений диапазоны частот будут заполнены (истощение природного ресурса). Вполне возможно, что произойдет это чуть раньше или чуть позже (пусть даже много позже), но перспектива истощения ресурса никуда не денется.
Что за этим последует? Решение в лоб — создание сверхмалых сот (огромное число базовых станций) и залезания в сверхкороткие частоты. Альтернатива — умерить свои аппетиты в мобильной связи…
И что из того, что чуть ли не 90% финнов имеют сотовые телефоны? Финнов вместе взятых меньше, чем жителей Москвы. Поэтому им можно. И потом они молчаливы по своей натуре. Одновременно разговаривать не любят, да и живут не так скученно.

Информация взята из сайта http://offline.computerra.ru