ЗАКОН УКРАЇНИ
Про телебачення i радiомовлення

Iз змiнами i доповненнями, внесеними Законами України
вiд 28 лютого 1995 року N 75/95-ВР,
вiд 2 червня 1995 року N 198/95-ВР,
вiд 14 лютого 1997 року N 70/97-ВР,
вiд 22 жовтня 1997 року N 595/97-ВР,
вiд 5 березня 1998 року N 196/98-ВР,
вiд 20 жовтня 1998 року N 193-XIV,
вiд 16 липня 1999 року N 998-XIV,
вiд 6 квiтня 2000 року N 1642-III,
вiд 11 травня 2000 року N 1709-III

(У текстi Закону слова "Державний комiтет телебачення i радiомовлення України" в усiх вiдмiнках замiнено словами "спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань телебачення i радiомовлення" у вiдповiдних вiдмiнках згiдно iз Законом України вiд 6 квiтня 2000 року N 1642-III)

Цей Закон вiдповiдно до Закону України "Про iнформацiю" регулює дiяльнiсть телерадiоорганiзацiй на територiї України, визначає правовi, економiчнi, соцiальнi, органiзацiйнi умови їх функцiонування, спрямованi на реалiзацiю свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовiрної та оперативної iнформацiї, на вiдкрите i вiльне обговорення суспiльних питань.

Роздiл I. ЗАГАЛЬНI ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Визначення термiнiв

Для цiлей цього Закону вживаються такi термiни:

абонент - юридична або фiзична особа, яка користується послугами телерадiомовлення на договiрних засадах;

аудiовiзуальна iнформацiя - зорова iнформацiя, що супроводжується звуком;

громадське телерадiомовлення - система позабюджетного неприбуткового загальнонацiонального, регiонального або мiсцевого телерадiомовлення, що створюється засновниками - юридичними та/або фiзичними особами;

(статтю 1 доповнено новим абзацом згiдно iз Законом України вiд 22.10.97 р. N 595/97-ВР, у зв'язку з цим абзаци четвертий - двадцять четвертий вважати вiдповiдно абзацами п'ятим - двадцять п'ятим)

загальнонацiональний канал мовлення - канал мовлення, призначений для трансляцiї телерадiопрограм бiльш як на половину областей України;

канал мовлення - сукупнiсть технiчних засобiв з частотними присвоєннями, призначених для трансляцiї теле- та радiопередач на територiю, що визначається параметрами технiчних засобiв мовлення;

лiцензiя - письмовий дозвiл Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення, що дає право на створення i використання каналу мовлення та часу мовлення;

логотип (фiрмовий, торговий знак) - постiйний словесний, образотворчий або об'ємний знак, комбiнований з лiтерами, цифрами, словами або без них, що є емблемою телерадiоорганiзацiї, студiї, агентства чи окремої особи, якi представляють свої телерадiопрограми чи передачi;

мовлення (телебачення i радiомовлення) - передача на вiдстань звукової або зорової iнформацiї за допомогою електромагнiтних хвиль, що розповсюджуються передавальними пристроями i приймаються будь-якою кiлькiстю телерадiоприймачiв;

Нацiональна телекомпанiя, Нацiональна радiокомпанiя - державнi телерадiоорганiзацiї, що ведуть мовлення на загальнонацiональних каналах мовлення i пiдзвiтнi Верховнiй Радi України та Президенту України;

пряма трансляцiя - безпосереднє розповсюдження теле- або радiопередач без попереднього запису i монтажу;

радiомовлення - виробництво i розповсюдження аудiопрограм;

розклад мовлення телерадiоорганiзацiй - вiдкрита iнформацiя телерадiоорганiзацiй про послiдовнiсть виходу в ефiр та хронометраж телерадiопередач упродовж певного визначеного вiдрiзку часу;

(статтю 1 доповнено абзацом дванадцятим згiдно iз Законом України вiд 14.02.97 р. N 70/97-ВР, у зв'язку з цим абзаци дванадцятий - двадцять третiй вважати вiдповiдно абзацами тринадцятим - двадцять четвертим)

соцiальне телерадiомовлення - передачi чи програми для слiпих, глухих, людей з послабленим слухом освiтнього, навчального та довiдкового характеру, а також програми i передачi з проблем екологiчного виховання;

спонсорство - участь фiзичної чи юридичної особи у прямому або опосередкованому фiнансуваннi програм з метою реклами свого iменi, фiрмового найменування чи своєї торгової марки;

суборенда каналу мовлення - юридично оформлена або прихована поступка лiцензiї на канал (час) мовлення iншiй юридичнiй чи фiзичнiй особi, що не є лiцензiатом, включаючи систематичну ретрансляцiю сигналiв iнших телерадiоорганiзацiй, крiм випадкiв юридично оформленого надання телерадiопрограмам та обмiну ними мiж телерадiоорганiзацiями-виробниками, а також ретрансляцiї новин, спортивних чи iнших видовищних заходiв;

суспiльне телерадiомовлення - система неприбуткового єдиного загальнонацiонального телебачення i радiомовлення, що має єдину програмну концепцiю, утворюється та дiє згiдно iз Законом України "Про систему Суспiльного телебачення i радiомовлення";

(абзац сiмнадцятий статтi 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.10.97 р. N 595/97-ВР)

трансляцiя - розповсюдження телевiзiйних або радiомовних програм з допомогою технiчних засобiв зв'язку;

телекомунiкацiя - передача i приймання будь-яких знакiв, сигналiв зображення i звуку з допомогою електромагнiтних засобiв зв'язку (кабельного, оптичного, радiозв'язку);

телебачення - виробництво i розповсюдження аудiовiзуальних передач та програм;

телерадiоорганiзацiя (редакцiя, студiя, агентство, об'єднання, асоцiацiя, компанiя, радiостанцiя тощо) - юридична особа, зареєстрована у встановленому чинним законодавством порядку, яка має право виробляти та розповсюджувати телерадiопередачi та програми;

телерадiопрацiвник - штатний або позаштатний працiвник телерадiоорганiзацiї, який за характером своєї професiйної дiяльностi бере участь у створеннi та розповсюдженнi телерадiопередач та програм;

телерадiопрограма - сукупнiсть телерадiопередач, що транслюються безпосередньо або в запису;

телерадiоцентр (телецентр, радiоцентр, технiчний центр телерадiомовлення) - пiдприємство, що забезпечує технiчну експлуатацiю обладнання, призначеного для виробництва телерадiопередач та програм;

технiчнi засоби мовлення - сукупнiсть радiоелектронних засобiв та технiчних пристроїв, за допомогою яких програми та передачi доводяться до споживачiв.

(стаття 1 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Стаття 2. Основнi принципи дiяльностi телерадiоорганiзацiй

Телерадiоорганiзацiї України у своїй дiяльностi реалiзують принципи об'єктивностi, достовiрностi iнформацiї, компетентностi, гарантування права кожного громадянина на доступ до iнформацiї, вiльне висловлювання своїх поглядiв та думок, забезпечення iдеологiчного та полiтичного плюралiзму, дотримання телерадiопрацiвниками професiйної етики та загальнолюдських норм моралi.

Телерадiоорганiзацiї не мають права у своїх програмах розголошувати данi, що становлять державну таємницю або iншу таємницю, яка охороняється законодавством, закликати до насильницької змiни або повалення iснуючого державного i суспiльного ладу, порушення територiальної цiлiсностi України, вести пропаганду вiйни, насильства i жорстокостi, розпалювання расової, нацiональної, релiгiйної ворожнечi, поширювати порнографiю або iншу iнформацiю, яка пiдриває суспiльну мораль або пiдбурює до правопорушень, принижує честь i гiднiсть людини.

Стаття 3.
Сфера дiї Закону

Дiя цього Закону поширюється на вiдносини мiж суб'єктами в галузi телебачення i радiомовлення незалежно вiд форм власностi, мети створення i виду статутної дiяльностi телерадiоорганiзацiй, а також вiд способу розповсюдження телерадiоiнформацiї, якщо їх передачi розрахованi на масове приймання споживачами.

Дiя цього Закону не поширюється на вiдносини, що регулюють створення i дiяльнiсть спецiальних телевiзiйних i радiомовних систем закритого типу (виробничих, технологiчних, навчальних, службових тощо), радiоаматорський зв'язок, радiоспорт або iншi види зв'язку, що дiють на основi iндивiдуального виклику чи використовуються для поширення iнформацiї спецiального призначення i не розрахованi на масове приймання їх передач; на дiяльнiсть по неефiрному прокату вiдео- та аудiопродукцiї в рiзних установах.

Стаття 4.
Повноваження державних органiв щодо телебачення i радiомовлення в Українi

Верховна Рада України i Президент України визначають державну полiтику щодо телебачення i радiомовлення, законодавчi основи її реалiзацiї, гарантiї соцiального i правового захисту працiвникiв цiєї сфери.

Кабiнет Мiнiстрiв України забезпечує реалiзацiю державної полiтики щодо телебачення i радiомовлення, координує дiяльнiсть мiнiстерств та iнших центральних органiв державної виконавчої влади у цiй сферi.

Спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань телебачення i радiомовлення є уповноваженим органом управлiння державним телебаченням i радiомовленням України, що забезпечує реалiзацiю iнформацiйної полiтики держави, визначеної Верховною Радою України, Президентом України та контрольованої Нацiональною радою України з питань телебачення та радiомовлення.

Повноваження Верховної Ради Автономної Республiки Крим, мiсцевих Рад народних депутатiв щодо розвитку телебачення i радiомовлення визначаються чинним законодавством України.

(стаття 4 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Стаття 5.
Нацiональна рада України з питань телебачення i радiомовлення

З метою реалiзацiї та додержання законодавства в галузi телебачення i радiомовлення та iнших нормативних актiв створюється Нацiональна рада України з питань телебачення i радiомовлення (далi - Нацiональна рада).

Нацiональна рада є позавiдомчим державним контролюючим органом, який дiє вiдповiдно до цього Закону та чинного законодавства України i є вiдповiдальним за розвиток, якiсний стан телебачення i радiомовлення України, за зростання професiйного, художнього та етичного рiвня програм та передач телерадiоорганiзацiй.

Склад Нацiональної ради затверджується Верховною Радою України строком на чотири роки в кiлькостi 8 осiб: за поданням чотирьох кандидатур Головою Верховної Ради України та чотирьох кандидатур - Президентом України.

Члени Нацiональної ради, якi здiйснюють свої повноваження на постiйнiй основi, є державними службовцями i не можуть займати посади в iнших державних i недержавних установах, органiзацiях та на пiдприємствах, одержувати разовi винагороди за виконання робiт (крiм гонорарiв за творчу дiяльнiсть i позаштатну викладацьку (лекцiйну) роботу), займатися пiдприємницькою дiяльнiстю у сферi телебачення i радiомовлення, припиняють членство в полiтичних партiях.

Члени Нацiональної ради та працiвники її апарату не можуть отримувати будь-якi види винагород (в тому числi i заробiтну плату) вiд телерадiоорганiзацiй, а також вiд пiдприємств, установ та органiзацiй - засновникiв телерадiоорганiзацiй.

Члени Нацiональної ради та працiвники її апарату не можуть бути засновниками (спiвзасновниками) телерадiоорганiзацiй або брати участь у комерцiйнiй дiяльностi.

Повноваження члена Нацiональної ради достроково припиняються у разi:

подання заяви про вiдставку;

втрати громадянства України;

порушення вимог статтi 2 цього Закону;

висловлення недовiри Верховною Радою України;

невиконання службових обов'язкiв, професiйної невiдповiдностi;

винесення щодо нього обвинувального вироку суду, який набрав чинностi.

У разi припинення повноважень члена Нацiональної ради вибори нового кандидата вiдбуваються у порядку, визначеному цiєю статтею.

Члени Нацiональної ради обирають зi свого складу Голову Нацiональної ради, першого заступника та заступника Голови. Голова Нацiональної ради i перший заступник повиннi представляти рiзнi гiлки влади. Голова Нацiональної ради та заступники Голови пiдзвiтнi Нацiональнiй радi.

Голова та його заступники працюють у Нацiональнiй радi на професiйнiй основi, решта членiв Нацiональної ради - за бажанням, на громадських засадах.

Голова Нацiональної ради:

органiзовує дiяльнiсть Нацiональної ради, здiйснює керiвництво пiдготовкою питань до розгляду;

скликає засiдання Нацiональної ради за власною iнiцiативою або за пропозицiєю не менш як двох членiв Нацiональної ради, вносить на розгляд Нацiональної ради питання i головує на її засiданнях;

органiзовує роботу апарату Нацiональної ради;

видає накази та розпорядження, пiдписує лiцензiї на право користування каналами мовлення, а також повiдомлення про вiдмову у видачi лiцензiї або про її анулювання згiдно з рiшенням Нацiональної ради;

приймає на роботу i звiльняє з посади, укладає контракти з працiвниками апарату Нацiональної ради;

є розпорядником бюджету Нацiональної ради.

Перший заступник та заступник Голови Нацiональної ради:

вiдповiдають за окремi напрями дiяльностi Нацiональної ради;

органiзовують дiяльнiсть робочих груп, створених Нацiональною радою для вирiшення покладених на неї завдань.

Основними функцiями Нацiональної ради є:

координацiя розробки концепцiї розвитку телерадiоiнформацiйного простору України та участь у її реалiзацiї;

видача телерадiоорганiзацiям на конкурснiй основi лiцензiй на право використання каналу мовлення та часу мовлення;

контроль за дотриманням законодавства в галузi телебачення i радiомовлення України та умов, зазначених у лiцензiї;

забезпечення реалiзацiї прав телеглядачiв i радiослухачiв;

контроль за рацiональним використанням радiочастот, призначених для телерадiомовлення;

участь у розробцi мiжнародних договорiв України з питань телебачення i радiомовлення;

контроль за дотриманням законодавства України про рекламу телерадiоорганiзацiями всiх форм власностi.

(частину тринадцяту статтi 5 доповнено абзацом згiдно iз Законом України вiд 14.02.97 р. N 70/97-ВР)

До обов'язкiв Нацiональної ради належать:

ведення Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України, створення єдиного банку даних про них;

контроль за додержанням телерадiоорганiзацiями вимог чинного законодавства, зокрема щодо iноземного iнвестування та порядку телерадiомовлення пiд час виборчих кампанiй i референдумiв;

узгодження стандартiв та норм технiчної якостi телерадiопрограм, контроль за їх додержанням;

розробка положень про порядок лiцензування i використання каналiв мовлення та умов конкурсу на отримання лiцензiй, погодження їх з вiдповiдною постiйною Комiсiєю Верховної Ради України i публiкацiя у засобах масової iнформацiї;

визначення, на пiдставi розроблених положень порядку лiцензування та використання каналiв мовлення, порядку мовлення з використанням супутникiв;

погодження розмiру грошового збору за видачу лiцензiї, а також погодження максимальних граничних тарифiв на оренду технiчних засобiв мовлення, мiнiмальних рiвнiв розцiнок за рекламу, що розповсюджується по загальнонацiональних каналах мовлення, та погодження їх з вiдповiдною постiйною Комiсiєю Верховної Ради України;

узагальнення практики застосування законодавства з питань, що входять до її компетенцiї, розробка пропозицiй щодо його вдосконалення;

органiзацiя творчих семiнарiв, спрямованих на полiпшення дiяльностi телерадiоорганiзацiй, сприяння пiдготовцi та перепiдготовцi творчих кадрiв для телебачення та радiомовлення, встановлення мiжнародних зв'язкiв та вивчення досвiду роботи вiдповiдних зарубiжних органiзацiй;

визначення правил документування, формування та зберiгання тимчасового архiву та архiвного фонду телерадiопередач;

створення та утримання нацiонального архiву та музею телерадiомовлення;

надання консультативної допомоги у сферi телерадiомовлення;

подання Верховнiй Радi України та Президенту України щорiчного звiту про свою дiяльнiсть i опублiкування його у пресi.

Нацiональна рада має право:

визнавати лiцензiю такою, що втратила чиннiсть, якщо телерадiоорганiзацiя не розпочала дiяльнiсть протягом двох мiсяцiв з дня, визначеного у лiцензiї;

отримувати вiд усiх телерадiоорганiзацiй документи, вiдомостi та пояснення щодо їх дiяльностi згiдно з чинним законодавством;

проводити у межах своєї компетенцiї перевiрку дiяльностi телерадiоорганiзацiй щодо умов та порядку використання каналiв мовлення;

координувати з Головним управлiнням з питань радiочастот при Кабiнетi Мiнiстрiв України розподiл смуг радiочастот, якi видiлено для телерадiомовлення, створення i використання радiочастотних засобiв мовлення, розробляти положення про використання каналiв мовлення та умови конкурсу на отримання лiцензiй, якi вона погоджує з вiдповiдною комiсiєю Верховної Ради України, публiкувати їх у засобах масової iнформацiї;

накладати стягнення в разi порушення чинного законодавства України та умов, зазначених у лiцензiї;

проводити аудиторськi перевiрки телерадiоорганiзацiй.

У разi виявлення порушень телерадiоорганiзацiєю чинного законодавства та умов, зазначених у лiцензiї, Нацiональна рада:

оголошує попередження;

застосовує штрафнi санкцiї;

тимчасово (до двох мiсяцiв) припиняє дiю лiцензiї;

анулює лiцензiю, якщо:

телерадiоорганiзацiя порушила вимоги статтi 2 цього Закону;

телерадiоорганiзацiя, пiсля винесеного їй попередження i тимчасового припинення дiї виданої їй лiцензiї, продовжує порушувати чинне законодавство та умови, зазначенi у лiцензiї.

За збитки, яких зазнав власник лiцензiї внаслiдок правомiрного анулювання лiцензiї, Нацiональна рада вiдповiдальностi не несе.

Рiшення Нацiональної ради про анулювання лiцензiї може бути оскаржено у судовому порядку з вiдшкодуванням збиткiв у разi неправомiрних дiй Нацiональної ради.

(стаття 5 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Стаття 6.
Заборона втручання у творчу дiяльнiсть телерадiоорганiзацiй

Втручання державних органiв, органiв мiсцевого, регiонального самоврядування, їх посадових осiб, об'єднань громадян, окремих громадян у творчу дiяльнiсть телерадiоорганiзацiй, а також цензура, як контроль за iдеологiчним змiстом передач, забороняються; контролюється лише змiст iнформацiї, яка охороняється законом.

Стаття 7.
Антимонопольнi обмеження

Одна телерадiоорганiзацiя, а також її структурнi пiдроздiли з правами юридичної особи не мають права вести мовлення бiльш як на двох каналах по телебаченню i трьох каналах - по радiо на територiю всiєї країни, областi, мiста або iншого регiону, зазначеного в лiцензiї, крiм кабельних (проводових) мереж та мовлення на зарубiжнi країни.

Юридична або фiзична особа не має права бути засновником (спiвзасновником) телерадiоорганiзацiй, якi ведуть мовлення бiльш як по двох каналах мовлення по телебаченню i трьох каналах мовлення - по радiо на територiю всiєї країни, областi, мiста або iншого регiону.

Телерадiоорганiзацiям, що ведуть мовлення по загальнонацiональних каналах, не може надаватись у користування одночасно бiльше половини каналiв мовлення на територiю всiєї країни, областi, мiста або iншого регiону.

Органiзацiї та пiдприємства зв'язку, якi експлуатують мережi мовлення, не можуть бути засновниками або спiввласниками телерадiоорганiзацiй.

(стаття 7 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Стаття 8.
Захист iнтересiв нацiонального телерадiовиробництва

З метою захисту iнтересiв нацiонального телерадiовиробництва i спрямування iнвестицiй на розвиток нацiональної бази телебачення та радiомовлення не менше 50 вiдсоткiв вiд загального обсягу мовлення кожної телерадiоорганiзацiї мають становити передачi (фiльми), виготовленi безпосередньо даною телерадiоорганiзацiєю або iншими юридичними особами, якi дiють в Українi.

Не допускається трансляцiя в ефiрних мережах України рекламної продукцiї, за розповсюдження якої не сплачено телерадiоорганiзацiї, що має лiцензiю Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення на право користування каналами мовлення.

(статтю 8 доповнено частиною другою згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 196/98-ВР)

Стаття 9.
Мова телерадiопередач та програм

Телерадiоорганiзацiї ведуть мовлення державною мовою.

Мовлення на певнi регiони може здiйснюватися також мовою нацiональних меншин, що компактно проживають на данiй територiї.

Мовлення на зарубiжну аудиторiю ведеться українською i вiдповiдною iноземною мовою.

Стаття 10.
Законодавство про телебачення i радiомовлення

Законодавство України про телебачення i радiомовлення складається з Закону України "Про iнформацiю", цього Закону та iнших актiв законодавства України, що видаються вiдповiдно до них.

Стаття 11.
Структура нацiонального телебачення i радiомовлення України

Структуру нацiонального телебачення i радiомовлення України складають державнi, недержавнi (приватнi) та громадськi телерадiоорганiзацiї, заснованi юридичними та/або фiзичними особами вiдповiдно до чинного законодавства України, а також система Суспiльного телебачення i радiомовлення.

(стаття 11 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України: вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР, вiд 22.10.97 р. N 595/97-ВР)

Стаття 12.
Державнi телерадiомовнi органiзацiї України

Державнi телерадiоорганiзацiї поряд iз Суспiльним телебаченням i радiомовленням становлять основу нацiонального телебачення i радiомовлення України. Вони утримуються на кошти державного бюджету i забезпечують телерадiотрансляцiю на всю територiю чи вiдповiдний регiон України i на зарубiжну аудиторiю.

(частина перша статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.10.97 р. N 595/97-ВР)

У своїй дiяльностi державнi телерадiоорганiзацiї керуються Конституцiєю України, законами України та реалiзують основнi завдання, визначенi цим Законом.

Прiоритетне право на загальнонацiональнi канали мовлення, технiчнi засоби яких створено за рахунок державного бюджету чи державних пiдприємств, має спецiально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань телебачення i радiомовлення в межах, передбачених статтею 7 цього Закону.

Державним телерадiоорганiзацiям щодо прав, яких вони набувають на пiдставi лiцензiї, надається прiоритетне право на користування державними теле- i радiомережами.

Щорiчнi грошовi надходження на рахунки державних телерадiоорганiзацiй вiд реклами, спонсорiв та iнших видiв дiяльностi, передбачених чинним законодавством України, використовуються для розвитку телерадiомереж, полiпшення умов працi їх спiвробiтникiв i не повиннi перевищувати 50 вiдсоткiв їх бюджету.

Основними завданнями державних телерадiоорганiзацiй є:

а) оперативне iнформування телеглядачiв i радiослухачiв про суспiльно-полiтичнi та iншi подiї в Українi i за кордоном, про надзвичайнi подiї та ситуацiї, що становлять загрозу життю чи здоров'ю населення, розповсюдження офiцiйних повiдомлень, роз'яснення рiшень органiв законодавчої, виконавчої та судової влади;

(пiдпункт "а" частини шостої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000 р. N 1642-III)

б) створення та розповсюдження економiчних, публiцистичних, культурно-освiтнiх, медико-гiгiєнiчних, художнiх, навчальних, розважальних, спортивних програм, а також програм для дiтей та юнацтва;

(пiдпункт "б" частини шостої статтi 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 06.04.2000 р. N 1642-III)

в) сприяння змiцненню мiжнародних зв'язкiв України, зростанню її авторитету в свiтi.

(стаття 12 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Роздiл II. ЗАСНУВАННЯ ТЕЛЕРАДIООРГАНIЗАЦIЙ ТА ЛIЦЕНЗУВАННЯ КАНАЛIВ МОВЛЕННЯ

(назва роздiлу II iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Стаття 13.
Право на заснування телерадiоорганiзацiй

Право на заснування телерадiоорганiзацiй в Українi належить громадянам України, не обмеженим у цивiльнiй дiєздатностi, Верховнiй Радi України, Президенту України, iншим юридичним особам України.

Рiшення про заснування Нацiональної телекомпанiї України та Нацiональної радiокомпанiї України приймаються спiльно Верховною Радою України та Президентом України. Фiнансування Нацiональної телекомпанiї України та Нацiональної радiокомпанiї України фiксується окремим рядком у Державному бюджетi України.

Для суспiльного мовлення видiляється один iз загальнонацiональних теле- та радiоканалiв. Рiшення про заснування телерадiоорганiзацiй Суспiльного телебачення i радiомовлення приймається Верховною Радою України. Суспiльне телебачення i радiомовлення має прiоритет в одержаннi лiцензiї на право користування загальнонацiональними теле- та радiоканалами. Статус i дiяльнiсть системи Суспiльного телебачення i радiомовлення визначаються окремим законом.

(частина третя статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом N 595/97-ВР вiд 22.10.97 р.)

В Українi забороняється створення телерадiоорганiзацiй iноземними юридичними i фiзичними особами та особами без громадянства. Забороняється створення i дiяльнiсть телерадiоорганiзацiй з iноземними iнвестицiями, у статутному фондi яких бiльш як 30 вiдсоткiв iноземних iнвестицiй.

Iноземне iнвестування телерадiоорганiзацiй України здiйснюється пiд контролем та за згодою Нацiональної ради.

Мовлення iноземних телерадiоорганiзацiй з використанням каналiв мовлення України здiйснюється на основi мiждержавних або мiжнародних угод.

Державна реєстрацiя телерадiоорганiзацiй як суб'єктiв iнформацiйної дiяльностi здiйснюється шляхом їх внесення до Державного реєстру телерадiоорганiзацiй України, що ведеться Нацiональною радою України з питань телебачення i радiомовлення.

(частина сьома статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 196/98-ВР)

Державна реєстрацiя телерадiоорганiзацiй як суб'єктiв господарської дiяльностi здiйснюється в порядку, встановленому законодавством України про державну реєстрацiю суб'єктiв господарської дiяльностi.

(частина восьма статтi 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 196/98-ВР)

(стаття 13 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Стаття 14.
Лiцензування каналiв мовлення

Для отримання лiцензiї на право користування каналами мовлення телерадiоорганiзацiя, її засновник або уповноважений ним орган подає заяву до Нацiональної ради.

У заявi повиннi мiститися такi данi:

а) вiдомостi про засновника (для юридичної особи - назва, юридична адреса, банкiвськi реквiзити, а для фiзичної особи - прiзвище, iм'я, по батьковi, дата народження, громадянство, адреса);

б) назва телерадiоорганiзацiї, її реквiзити та iншi вихiднi данi (логотип, позивнi, емблема тощо);

в) мiсцезнаходження створюваної телерадiоорганiзацiї;

г) програмна концепцiя телерадiоорганiзацiї вiдповiдно до вимог цього Закону;

д) мова (мови), якою (якими) вестимуться передачi;

е) територiя, на яку передбачається розповсюдження програм чи передач;

є) передбачувана аудиторiя;

ж) перiодичнiсть, час та обсяги мовлення (в тому числi виробництво власних передач);

з) вид мовлення (телевiзiйне, звукове, телетекст тощо);

и) спосiб розповсюдження програм (ефiрний, кабельний, ефiрно-кабельний, проводовий, супутниковий тощо);

i) мiсцезнаходження, частота i потужнiсть передавача.

До заяви додаються копiї затверджених у встановленому порядку статутних документiв телерадiоорганiзацiї.

Вимагання iнших документiв для отримання лiцензiї не допускається.

Заява про видачу лiцензiї на право користування каналами мовлення телерадiоорганiзацiї розглядається i рiшення щодо неї приймається у мiсячний строк з дня її надходження до Нацiональної ради з обов'язковим повiдомленням про це рiшення заявника.

Лiцензiя на право користування каналом мовлення видається не пiзнiше нiж в десятиденний строк пiсля прийняття рiшення Нацiональною радою за умови сплати грошового збору та є єдиною законною пiдставою на право користування каналом мовлення.

У лiцензiї зазначаються данi, якi мiстяться у заявi про її видачу, а також: видiленi канали мовлення, територiя зони впевненого прийому, частка програм власного виробництва та їх тематичне спрямування, середньодобовий обсяг мовлення, зобов'язання, взятi телерадiоорганiзацiєю пiд час конкурсного вiдбору, строк дiї лiцензiї, дата набрання лiцензiєю чинностi, дата початку мовлення.

Пiд час проведення конкурсного вiдбору мiж заявниками на отримання лiцензiї Нацiональна рада враховує: iнтереси телеглядачiв i радiослухачiв; необхiднiсть захисту загальнонацiональних iнтересiв, поширення культурних цiнностей; необхiднiсть бiльш повного висвiтлення позицiй рiзних соцiальних груп в теле- i радiопрограмах; вiдповiднiсть умов, зазначених у заявi про видачу лiцензiї, конкурсним умовам; вiдповiднiсть технiчних можливостей та творчого потенцiалу в органiзацiї телерадiомовлення заявленим характеристикам, зобов'язанням телерадiоорганiзацiй щодо ведення соцiального мовлення; попереднє користування каналом мовлення i при цьому дотримання встановленої законами квоти демонстрування нацiональних фiльмiв та передач чи програм нацiонального виробництва.

(частина восьма статтi 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 16.07.99 р. N 998-XIV)

На отримання лiцензiї не мають права претендувати телерадiоорганiзацiї, не зареєстрованi у встановленому порядку, а також телерадiоорганiзацiї, створенi полiтичними партiями, професiйними спiлками, релiгiйними органiзацiями та пiдприємствами, якi вони заснували (або виступили спiвзасновниками). У разi коли кiлька заявникiв мають рiвнi пiдстави для отримання лiцензiї, переважне право на її отримання має заявник, який користувався цiєю лiцензiєю в попереднiй строк, якщо протягом дiї лiцензiї вiн не порушував її умов i вимог чинного законодавства.

(стаття 14 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Стаття 15.
Залишення заяви про видачу (продовження) лiцензiї без розгляду

Заява про видачу (продовження) лiцензiї на право користування каналом мовлення залишається без розгляду, якщо вона:

а) подана (пiдписана) особою, яка не має на це повноважень;

б) подана з порушеннями вимог статтi 14 цього Закону.

Про залишення заяви без розгляду повiдомляється заявник у письмовiй формi з викладенням причин у строки, встановленi для лiцензування. Це рiшення може бути оскаржено заявником у судовому порядку.

Пiсля усунення причин, що були пiдставою для винесення рiшення про залишення заяви без розгляду, вона повинна розглядатися по сутi в порядку i в строки, встановленi статтею 14 цього Закону.

Стаття 16.
Вiдмова у видачi (продовженнi) лiцензiї

Вiдмова у видачi (продовженнi) лiцензiї на право користування каналом мовлення телерадiоорганiзацiї допускається у випадках, якщо:

а) заяву подано пiдприємством, установою, органiзацiєю, якi не є юридичними особами;

б) ранiше видано лiцензiю телерадiоорганiзацiї з тiєю ж назвою i на тiй же територiї мовлення;

в) статут телерадiоорганiзацiї суперечить положенням частини другої статтi 2 цього Закону;

г) статут не передбачає, що телерадiоорганiзацiя є юридичною особою;

д) заяву подано до закiнчення року з дня рiшення Нацiональної ради про анулювання лiцензiї даної телерадiоорганiзацiї;

е) вiдсутнi технiчнi можливостi здiйснювати мовлення з заявленими характеристиками.

Вiдмова у видачi лiцензiї телерадiоорганiзацiї надсилається заявниковi в письмовiй формi з зазначенням пiдстав вiдмови.

Вiдмову у видачi лiцензiї може бути оскаржено до суду в тримiсячний строк.

Стаття 17.
Строк дiї лiцензiї

Лiцензiя на право користування каналом мовлення видається на строк, вказаний заявником, але не менш як на 5 рокiв для цiлей ефiрного мовлення i 10 рокiв - для цiлей кабельного (проводового) мовлення. Пiсля закiнчення цього строку лiцензiя втрачає чиннiсть.

Для продовження мовлення телерадiоорганiзацiя повинна повторно отримати лiцензiю в порядку, встановленому цим Законом.

Право розпочинати мовлення зберiгається за телерадiоорганiзацiєю протягом одного року з дня набрання лiцензiєю чинностi. Про початок мовлення телерадiоорганiзацiя в десятиденний строк повiдомляє Нацiональну раду. Якщо телерадiоорганiзацiя протягом року з часу набрання лiцензiєю чинностi не розпочала мовлення, лiцензiя втрачає чиннiсть.

Стаття 18.
Сплата за видачу лiцензiї

За видачу лiцензiї телерадiоорганiзацiя сплачує грошовий збiр у розмiрах, встановлених Кабiнетом Мiнiстрiв України.

За видачу дублiката лiцензiї стягується 10 вiдсоткiв суми грошового збору.

Реєстрацiйний збiр перераховується до Державного бюджету України.

(частина третя статтi 18 в редакцiї Закону України вiд 11.05.2000 р. N 1709-III)

Стаття 19.
Припинення дiяльностi телерадiоорганiзацiй

Припинення дiяльностi телерадiоорганiзацiї проводиться за рiшенням засновника (спiвзасновникiв) або суду, про що вiн повiдомляє у десятиденний строк Нацiональну раду для внесення вiдповiдних змiн до Державного реєстру.

Роздiл III. ОРГАНIЗАЦIЯ ТЕЛЕРАДIОМОВЛЕННЯ

Стаття 20.
Початок мовлення та випуск телерадiопередач чи програм

Телерадiоорганiзацiя має право розпочати мовлення з моменту набрання лiцензiєю чинностi.

Власник технiчних засобiв мовлення або органiзацiя, що їх експлуатує, не має права надавати цi засоби у користування телерадiоорганiзацiям, якi не мають лiцензiї. Забороняється розповсюджувати телерадiопередачi на територiю, бiльшу вiд вказаної в лiцензiї.

Власник лiцензiї не має права передавати канал мовлення у суборенду.

Керiвник телерадiоорганiзацiї або уповноважена ним особа дає дозвiл на випуск телерадiопередач чи програм i несе особисту вiдповiдальнiсть за її змiст та якiсть.

Стаття 21.
Вихiднi данi

Телерадiоорганiзацiя зобов'язана повiдомляти свою назву та iншi вихiднi данi (позивнi, емблема тощо): при цiлодобовому мовленнi - не менше чотирьох разiв, в iнших випадках - на початку та в кiнцi мовлення.

Для видiлення власних програм чи передач телерадiоорганiзацiя використовує постiйний логотип.

Логотип, зареєстрований у встановленому порядку, захищається законодавством про патенти.

(стаття 21 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Стаття 22.
Право та порядок використання каналiв мовлення

Порядок використання каналiв мовлення визначається Нацiональною радою.

Телерадiоорганiзацiї, незалежно вiд форм власностi, мають право на використання частот, призначених для мовлення, а також на володiння, розпорядження i використання технiчних засобiв мовлення.

Пiдприємства зв'язку, що надають послуги зв'язку телерадiоорганiзацiям по забезпеченню телерадiомовлення, не можуть вiдмовити у наданнi наявних технiчних засобiв мовлення i передачi сигналу органiзацiям, якi мають лiцензiю Нацiональної ради України з питань телебачення i радiомовлення на право користування каналами мовлення i не мають заборгованостi з оплати цiєї послуги.

(статтю 22 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 196/98-ВР)

Стаття 23.
Супутникове телерадiомовлення

Система супутникового телерадiомовлення розвивається i використовується в Українi в таких прiоритетних напрямах:

а) розповсюдження на всiй територiї України або в окремих її регiонах програм або передач телерадiоорганiзацiй, зареєстрованих в Українi для приймання iндивiдуальними абонентами чи колективними розподiльними мережами;

б) обмiн програмами i передачами мiж телерадiоорганiзацiями України та iнших держав;

Порядок мовлення з використанням супутникiв встановлюється Нацiональною радою.

Стаття 24.
Кабельне (проводове) телерадiомовлення

Мережi кабельного (проводового) телерадiомовлення створюються за дозволом мiсцевих органiв державної виконавчої влади.

Порядок роботи телерадiоорганiзацiй, пов'язаний з використанням мереж кабельного (проводового) телерадiомовлення, визначається статтями 13 - 18 цього Закону.

Органiзацiя кабельного телебачення зобов'язана забезпечити своїм абонентам трансляцiю по кабельному каналу програм державного та суспiльного мовлення.

(стаття 24 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Стаття 25.
Дозвiл на право використання програм чи передач iнших телерадiоорганiзацiй

Телерадiоорганiзацiї мають право використовувати програми чи передачi iнших телерадiоорганiзацiй тiльки пiсля отримання вiд них вiдповiдного дозволу, за винятком випадкiв, передбачених статтею 36 цього Закону.

Забороняється тиражування, показ, реалiзацiя теле-, радiо-, вiдеопродукцiї без дозволу їх власникiв.

У разi використання програм чи передач телерадiоорганiзацiї без її дозволу вона має право на вiдшкодування збиткiв, заподiяних внаслiдок порушення її права.

Спори, що виникають, вирiшуються судом або арбiтражним судом у порядку, встановленому чинним законодавством.

Стаття 26.
Право на одержання iнформацiї

Телерадiоорганiзацiї, їх працiвники мають право на одержання вiд державних органiв, пiдприємств, установ, органiзацiй, незалежно вiд форм власностi, необхiдної iнформацiї для здiйснення своєї статутної дiяльностi у порядку, передбаченому чинним законодавством України. Посадовi особи, якi надають iнформацiю, несуть вiдповiдальнiсть за її достовiрнiсть.

(стаття 26 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Стаття 27.
Розповсюдження офiцiйних повiдомлень та iншої обов'язкової iнформацiї

Державнi телерадiоорганiзацiї зобов'язанi безкоштовно передавати офiцiйнi повiдомлення Верховної Ради України, Президента України, Кабiнету Мiнiстрiв України та Конституцiйного Суду України на територiю всiєї країни, а офiцiйнi повiдомлення Верховної Ради Республiки Крим, мiсцевих Рад народних депутатiв, мiсцевих державних адмiнiстрацiй - на пiдвiдомчу їм територiю.

Телерадiоорганiзацiї, незалежно вiд форм власностi, не мають права вiдмовитися вiд розповсюдження повiдомлень про надзвичайнi обставини. Право на використання телебачення i радiомовлення з цiєю метою належить органам i посадовим особам, якi уповноваженi приймати рiшення в умовах надзвичайних обставин.

Телерадiоорганiзацiї зобов'язанi безкоштовно повiдомляти рiшення суду чи арбiтражного суду, що набрали чинностi i мiстять розпорядження про оголошення їх через дану телерадiоорганiзацiю.

Стаття 28.
Використання телебачення i радiомовлення у виборчих кампанiях

Державнi телерадiоорганiзацiї, телерадiоорганiзацiї системи Суспiльного телебачення i радiомовлення забезпечують вiдповiдно на загальнодержавному чи мiсцевому рiвнях однаковi можливостi для ведення передвиборної агiтацiї шляхом безкоштовного надання однакового за обсягом i рiвноцiнного ефiрного часу.

(частина перша статтi 28 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 22.10.97 р. N 595/97-ВР)

Недержавнi телерадiоорганiзацiї можуть надавати кандидатам на посаду Президента України i у народнi депутати, полiтичним партiям час мовлення вiдповiдно до законiв України про вибори Президента України, народних депутатiв України та рiшень Центральної виборчої комiсiї.

Контроль за використанням телебачення i радiомовлення для передвиборної агiтацiї здiйснюється Центральною виборчою комiсiєю та вiдповiдними окружними комiсiями.

У перiод мiж виборами державнi телерадiоорганiзацiї для об'єктивного висвiтлення процесiв та подiй, якi вiдбуваються у суспiльствi, надають полiтичним партiям однаковi можливостi для висловлення своїх поглядiв.

Телерадiоорганiзацiї та їх керiвники або уповноваженi ними особи не несуть вiдповiдальностi за виступи посадових осiб, представникiв партiй i громадських органiзацiй, кандидатiв на пост Президента України, кандидатiв у депутати всiх рiвнiв та на посади сiльських, селищних, мiських голiв пiд час проведення виборчих кампанiй та пiд час пiдготовки i проведення референдумiв, крiм випадкiв трансляцiї програм, що прямо закликають до повалення iснуючого конституцiйного ладу насильницьким шляхом або неконституцiйного порушення територiальної цiлiсностi України.

(статтю 28 доповнено частиною п'ятою згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 196/98-ВР)

Пiд час проведення виборчих кампанiй з моменту оголошення дати виборiв i пiд час виборiв тимчасове зупинення дiї лiцензiї на право користування каналами мовлення здiйснюється виключно за рiшенням суду, крiм випадкiв трансляцiї програм, що прямо закликають до повалення iснуючого конституцiйного ладу насильницьким шляхом або неконституцiйного порушення територiальної цiлiсностi України.

(статтю 28 доповнено частиною шостою згiдно iз Законом України вiд 05.03.98 р. N 196/98-ВР)

Стаття 29.
Надання ефiрного часу для офiцiйних виступiв i заяв

Трансляцiя (звiт) сесiй Верховної Ради України, Верховної Ради Республiки Крим проводиться державними телерадiоорганiзацiями у межах встановленого обсягу мовлення i загального фiнансування.

Трансляцiї (звiти) сесiй обласної та iнших мiсцевих Рад народних депутатiв державними телерадiоорганiзацiями здiйснюються на основi договору мiж вiдповiдного рiвня Радою i телерадiоорганiзацiєю.

На вимогу Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України та Голови Конституцiйного Суду України державнi телерадiоорганiзацiї надають їм час для екстрених офiцiйних виступiв з важливих питань державного життя.

Державнi телерадiоорганiзацiї зобов'язанi передбачати в своїх програмах час i форми та забезпечувати можливостi для виступiв народних депутатiв України з питань їх депутатської дiяльностi. Участь народних депутатiв України у передачах з iнших питань здiйснюється на загальних засадах.

Виступи народних депутатiв мiсцевих Рад з питань їх депутатської дiяльностi в телерадiопрограмах, що транслюються на територiї вiдповiдної Ради, здiйснюються за домовленiстю з мiсцевими телерадiоорганiзацiями.

Стаття 30.
Реклама

Реклама в передачах i програмах повинна чiтко вiдрiзнятися i вiдмежовуватися вiд iнших елементiв даної передачi чи програми.

Час мовлення, вiдведений на рекламу, не може перевищувати 15 вiдсоткiв на кожну годину мовлення для телерадiоорганiзацiй будь-якої форми власностi. Це положення не поширюється на спецiалiзованi рекламнi канали мовлення.

Трансляцiї концертно-видовищних i спортивних програм тривалiстю бiльше 45 хвилин можуть бути перерванi для реклами лише один раз за повний 45-хвилинний промiжок часу. Не можуть перериватись кiно- та телефiльми. Реклама може бути розмiщена перед їх початком або пiсля їх закiнчення. Телепередачi тривалiстю понад 10 хвилин не можуть сумiщатися з рекламною iнформацiєю без погодження з власником авторського права. Забороняється реклама у передачах, розрахованих на дитячу (до 14 рокiв) аудиторiю.

(частина третя статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.02.97 р. N 70/97-ВР)

Ведучi, диктори та iншi учасники телерадiопередачi за межами часу, який вiдведено на рекламу, не мають права спецiально демонструвати товари чи продукцiю або характеризувати їх споживчi якостi як прямо, так i побiчно ( за допомогою одягу, зовнiшнього оформлення, зображення тощо).

Телерадiопрацiвникам забороняється займатися рекламою пiд виглядом iнформацiї: вказувати реквiзити виробника продукцiї чи послуг, адресу, контактний телефон, рахунок, комерцiйнi ознаки товару чи послуг.

(частина п'ята статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законами України: вiд 28.02.95 р. N 75/95-ВР, вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Вiдповiдальнiсть за включення до програми, передачi реклами з низькими художнiми чи технiчними якостями несе телерадiоорганiзацiя, а за достовiрнiсть реклами - рекламодавець.

Рекламна дiяльнiсть на каналах Суспiльного телерадiомовлення забороняється, за винятком спецiально означених у програмi комерцiйних презентацiй, обсяг трансляцiї яких не може перевищувати трьох вiдсоткiв мовлення на добу.

(статтю 30 доповнено новою частиною сьомою згiдно iз Законом України вiд 22.10.97 р. N 595/97-ВР, у зв'язку з цим частину сьому вважати частиною восьмою)

Граничнi розмiри розцiнок за рекламу, що розповсюджується по загальнонацiональних та суспiльних каналах мовлення, встановлюються Нацiональною радою України з питань телебачення i радiомовлення за погодженням з Мiнiстерством фiнансiв України.

(частина сьома статтi 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.02.97 р. N 70/97-ВР)

(стаття 30 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Стаття 31.
Заборона i обмеження реклами

Забороняється переривати з метою розмiщення реклами трансляцiї сесiй Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республiки Крим, офiцiйних державних заходiв i церемонiй, виступiв Президента України, Голови Верховної Ради України, Прем'єр-мiнiстра України, Голови Конституцiйного Суду України, народних депутатiв України, членiв Уряду України.

(частина перша статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.02.97 р. N 70/97-ВР)

Не допускаються рекламно-агiтацiйнi передачi полiтичного змiсту в день проведення виборiв та референдумiв.

Забороняється реклама тютюнових виробiв та алкогольних напоїв. Реклама лiкувальних сеансiв, iнших аналогiчних заходiв з використанням гiпнозу та iнших методiв психiчного або бiоенергетичного впливу може здiйснюватися з дозволу Мiнiстерства охорони здоров'я України. Реклама лiкарських засобiв, виробiв медичного призначення, методiв профiлактики, дiагностики та лiкування здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про рекламу".

(частина третя статтi 31 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.02.97 р. N 70/97-ВР)

Реклама не повинна мiстити в текстi i зображеннi те, що може завдати духовної, моральної чи психiчної шкоди молодi i дiтям.

Забороняється реклама у передачах, розрахованих на дитячу (до 14 рокiв) аудиторiю.

Стаття 32.
Участь спонсорiв у створеннi телерадiопередач

Передачi можуть створюватися за участю юридичних i фiзичних осiб, якi виступають як спонсори, крiм тих, чиєю основною дiяльнiстю є виробництво чи реалiзацiя продукцiї або послуг, реклама яких заборонена статтею 31 цього Закону.

Передача, пiдготовлена за участю спонсора, повинна бути ясно i належно означена з допомогою титрiв чи дикторського тексту на її початку, якщо iнше не передбачено угодою мiж телерадiоорганiзацiєю та спонсором. Спонсор має право на оприлюднення у програмi свого iменi або назви фiрми без зазначення реквiзитiв (адреси, телефонiв, розрахункового рахунку тощо).

Забороняється спонсорство щодо випускiв новин. Забороняється втручання спонсорiв у професiйну дiяльнiсть телерадiоорганiзацiй та їх працiвникiв.

(стаття 32 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР )

Стаття 33.
Кореспондентськi пункти

Телерадiоорганiзацiї мають право у встановленому порядку вiдкривати кореспондентськi пункти на територiї України та за її межами. Кореспондентський пункт є структурним пiдроздiлом (фiлiєю) телерадiоорганiзацiї i представляє її iнтереси.

Стаття 34.
Акредитацiя телерадiопрацiвникiв

Телерадiоорганiзацiї мають право за погодженням з державними органами та органами об'єднань громадян акредитувати при них (при їх прес-службах) творчi групи, окремих працiвникiв. Органи, при яких акредитовано телерадiопрацiвникiв, забезпечують їм умови для виконання службових обов'язкiв з урахуванням специфiки пiдготовки телерадiоматерiалiв (розмiщення апаратури, режим освiтлення, пiдключення до джерел звуку тощо), а також попередньо повiдомляють їх про час i мiсце проведення засiдань, прес-конференцiй, презентацiй, нарад та iнших заходiв, надають стенограми, протоколи та iншi матерiали.

Припинення акредитацiї телерадiопрацiвникiв можливе за рiшенням органiзацiї, при якiй їх акредитовано, за погодженням з телерадiоорганiзацiєю, що акредитувала цих працiвникiв, або у разi вiдкликання їх телерадiоорганiзацiєю.

Стаття 35.
Зберiгання матерiалiв телерадiомовлення

Телерадiоорганiзацiї зобов'язанi зберiгати текстовi матерiали передач протягом одного року пiсля їх випуску i вести журнал реєстрацiї передач, якi йдуть без попереднього запису (прямий ефiр), в якому фiксуються: тема передачi, дата, час її початку i закiнчення, прiзвища авторiв, ведучих та iнших учасникiв. Журнал реєстрацiї передач, якi йдуть у прямiй трансляцiї, зберiгається протягом року з дня останнього запису у ньому.

Передачi, записанi в повному обсязi на магнiтну плiвку, можуть бути розмагнiченi пiсля закiнчення десятиденного строку з часу останньої трансляцiї, якщо в цей строк не надiйшла заява про спростування вiдомостей, якi в них мiстяться. У разi виникнення спору вони розмагнiчуються лише пiсля його розв'язання (прийняття судового рiшення, укладення мирової угоди тощо).

Порядок, критерiї вiдбору, строки i умови довгострокового зберiгання телерадiопередач, що становлять iсторичну, художню культурну чи iншу цiннiсть, визначаються чинним законодавством України.

Роздiл IV. ПРАВА I ОБОВ'ЯЗКИ ТЕЛЕРАДIООРГАНIЗАЦIЙ ТА ЇХ ПРАЦIВНИКIВ

Стаття 36.
Авторське право телерадiоорганiзацiй

Телерадiоорганiзацiї належить авторське право на створенi нею передачi (фiльми) i програми, а також авторськi права, одержанi вiдповiдно до укладених нею договорiв.

Телерадiоорганiзацiя має право дозволяти чи забороняти iншим телерадiоорганiзацiям, установам i закладам, громадянам в Українi та за кордоном:

- трансляцiю (ретрансляцiю) своїх передач (фiльмiв) та програм;

- вiдтворення, тиражування або продаж зроблених записiв передач (фiльмiв), програм, що є її власнiстю, а також записiв музичних i лiтературно-драматичних творiв, здiйснених телерадiоорганiзацiєю в студiї чи у видовищних закладах.

Без згоди телерадiоорганiзацiї допускається використання її передач (фiльмiв) i програм у таких випадках:

- для задоволення особистих потреб громадян;

- для використання iншими телерадiоорганiзацiями коротких уривкiв - не бiльше п'яти хвилин з кожної передачi (фiльму);

- для навчальних цiлей у державних навчальних закладах.

Стаття 37. Обов'язки телерадiоорганiзацiї

Телерадiоорганiзацiя зобов'язана:

а) розповсюджувати об'єктивну iнформацiю;

б) не створювати перешкод у передачi та прийманнi програм iнших телерадiоорганiзацiй, функцiонуваннi лiнiй зв'язку;

в) дотримувати вимог державних стандартiв i технiчних параметрiв телерадiомовлення;

г) попереджати телеглядачiв про те, що її програми є платними;

д) виконувати правила рекламної дiяльностi i спонсорства, встановленi чинним законодавством;

(пункт д) частини 1 статтi 37 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.02.97 р. N 70/97-ВР)

е) з повагою ставитися до нацiональної гiдностi, нацiональної своєрiдностi i культури всiх народiв;

є) зберiгати у таємницi, на пiдставi документального пiдтвердження, вiдомостi про особу, яка передала iнформацiю або iншi матерiали за умови нерозголошення її iменi;

ж) не розповсюджувати матерiали, якi порушують презумпцiю невинуватостi пiдсудного або упереджують рiшення суду;

з) не розголошувати iнформацiю про приватне життя громадянина без його згоди, якщо ця iнформацiя не є суспiльно необхiдною. У разi, якщо суд визнає, що розповсюдження iнформацiї про особисте життя громадянина не становить суспiльно необхiдної iнформацiї, моральна шкода та матерiальнi збитки вiдшкодовуються в порядку, встановленому чинним законодавством України.

и) забезпечувати для осiб та органiзацiй, якi мають у цьому виробничу потребу, вiльний доступ до розкладу мовлення телерадiоорганiзацiй i безкоштовне його використання;

(частину 1 статтi 37 доповнено пунктом и) згiдно iз Законом України вiд 14.02.97 р. N 70/97-ВР)

i) дотримуватися встановленої квоти демонстрування нацiональних фiльмiв та передач чи програм нацiонального виробництва вiдповiдно до законiв.

(частину першу статтi 37 доповнено пунктом i) згiдно iз Законом України вiд 16.07.99 р. N 998-XIV)

Телерадiоорганiзацiя не має права:

- докорiнно змiнювати характер, обсяг мовлення та програмну концепцiю без попереднього оповiщення телеглядачiв i радiослухачiв у своїх передачах;

- збiльшувати в односторонньому порядку розмiр абонентної плати чи iнших видiв оплати послуг до закiнчення строку договору, крiм випадкiв змiни централiзовано затверджених тарифiв на послуги телебачення та радiомовлення.

У межах зони впевненого прийому телерадiопрограм не дозволяється проведення будь-яких видiв робiт, якi можуть перешкоджати прийому передач чи погiршувати їх технiчну якiсть. Виннi у цьому юридичнi та фiзичнi особи зобов'язанi за свiй рахунок вiдшкодувати всi витрати, пов'язанi з поновленням попередньої якостi прийому телерадiопрограм.

Стаття 38.
Права творчих працiвникiв телерадiоорганiзацiй

Творчий працiвник телерадiоорганiзацiї, який виконує її завдання, має право:

а) збирати i отримувати без перешкод iнформацiю, яка необхiдна для пiдготовки передач;

б) проводити кiно-, вiдео-, звуко- та iншi записи, фотозйомки, за винятком випадкiв, передбачених чинним законодавством України;

в) за завданням телерадiоорганiзацiї вiдвiдувати органи влади, пiдприємства, установи i органiзацiї та бути прийнятим їх посадовими особами;

г) при пред'явленнi посвiдчення працiвника телерадiоорганiзацiї перебувати в районах стихiйного лиха i катастроф, в мiсцях аварiй, масових безпорядкiв, на мiтингах, зборах, демонстрацiях та iнших масових заходах, на територiях, де оголошено надзвичайний стан;

д) на доступ (зйомку, запис) до документiв та матерiалiв, за винятком тих, що спецiально охороняються чинним законодавством України;

е) користуватися псевдонiмом, застерiгати вiд розголошення таємницi псевдонiму;

є) перед трансляцiєю знайомитися з остаточно готовою до випуску передачею, яку пiдготовлено з використанням зiбраних ним матерiалiв, i робити свої зауваження щодо передачi;

ж) зняти з себе вiдповiдальнiсть за матерiали, змiст яких, на його думку, було змiнено (перекручено) в процесi редакцiйної пiдготовки;

з) вiдмовитися вiд виконання доручення телерадiоорганiзацiї, якщо воно суперечить чинному законодавству.

Стаття 39.
Обов'язки творчих працiвникiв телерадiоорганiзацiй

Творчий працiвник телерадiоорганiзацiї зобов'язаний:

а) дотримувати програмної концепцiї телерадiоорганiзацiї, керуватися її статутом;

б) перевiряти достовiрнiсть одержаної ним iнформацiї;

в) не допускати розповсюдження iнформацiї, передбаченої частиною другою статтi 2 цього Закону;

г) не допускати випадкiв розповсюдження в телерадiопрограмах вiдомостей, якi порушують права i законнi iнтереси громадян, принижують їх честь i гiднiсть;

д) виконувати iншi вимоги, якi випливають з цього Закону i статуту телерадiоорганiзацiї та укладеного ним з телерадiоорганiзацiєю трудового договору.

Обов'язки, передбаченi частиною першою цiєї статтi, поширюються i на позаштатних працiвникiв телерадiоорганiзацiї.

У разi висунення творчого телерадiопрацiвника кандидатом на виборнi посади вiн має рiвнi з iншими кандидатами права у використаннi телебачення i радiомовлення.

Творчий телерадiопрацiвник не має права використовувати своє службове становище в iнтересах кандидата, довiреною особою якого вiн є.

Роздiл V. ПРАВА ТЕЛЕГЛЯДАЧIВ I РАДIОСЛУХАЧIВ

Стаття 40.
Захист прав телеглядачiв, радiослухачiв

Телеглядачi i радiослухачi мають право:

- приймати для iндивiдуального користування всi програми державних, недержавних, а також зарубiжних телерадiоорганiзацiй;

- звертатися до телерадiоорганiзацiї, її засновникiв, Нацiональної ради з зауваженнями та пропозицiями щодо змiсту i технiчної якостi програм i отримувати вiдповiдь безпосередньо у передачах або письмово;

- своєчасно отримувати розклад мовлення телерадiоорганiзацiй;

(статтю 40 доповнено абзацом третiм згiдно iз Законом України вiд 14.02.97 р. N 70/97-ВР, у зв'язку з цим абзац четвертий вважати абзацом п'ятим)

- спростовувати розповсюдженi телерадiоорганiзацiєю данi, що не вiдповiдають дiйсностi або принижують честь i гiднiсть громадян.

Стаття 41.
Захист прав неповнолiтнiх телеглядачiв i радiослухачiв

Передачi (фiльми), що можуть завдати шкоди фiзичному, психiчному, моральному розвитковi неповнолiтнiх, забороняються.

Не допускається без згоди батькiв або осiб, що їх замiнюють, розповсюджувати iнформацiю про неповнолiтнiх, якi вчинили злочин, про злочини, вчиненi щодо неповнолiтнiх, а також про самогубство неповнолiтнiх, якщо така iнформацiя дозволяє iдентифiкувати особу неповнолiтнього.

Не допускається демонстрування на каналах мовлення фiльмiв, що мають обмеження глядацької аудиторiї, без обов'язкового попередження про цi обмеження у програмах телепередач та перед демонструванням цих фiльмiв. Ефiрний час демонстрування фiльмiв, що мають обмеження глядацької аудиторiї, визначається умовами їх демонстрування вiдповiдно до державного посвiдчення на право розповсюдження i демонстрування фiльмiв.

(статтю 41 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 16.07.99 р. N 998-XIV)

Стаття 42.
Недопустимiсть перекручення iнформацiї

Особа, в якої беруть iнтерв'ю, або особа, яка надала iнформацiю для телерадiоорганiзацiї, має право вимагати у письмовiй формi перегляду чи прослуховування готового матерiалу перед його трансляцiєю, а в разi незгоди - вилучення матерiалу з передачi.

Спори у зв'язку з порушенням норм, викладених у частинi першiй цiєї статтi, розглядаються судом.

Стаття 43.
Право на вiдповiдь, спростування чи власне тлумачення обставин справи

Телерадiоорганiзацiя зобов'язана надавати громадянам чи представникам органiзацiй, iнтересам яких заподiяно шкоди розповсюдженою iнформацiєю, можливiсть вiдповiдi, спростування чи власного тлумачення обставин справи.

В разi розповсюдження в телерадiопередачi вiдомостей, що принижують честь i гiднiсть громадян або не вiдповiдають дiйсностi, вони повиннi бути на прохання зацiкавлених осiб в мiсячний строк спростованi телерадiоорганiзацiєю, яка розповсюдила цi вiдомостi. Змiст i час спростування визначаються за угодою зацiкавлених сторiн.

Спори про реалiзацiю вказаних прав розглядаються судом.

Роздiл VI. ФIНАНСУВАННЯ ТА МАТЕРIАЛЬНО-ТЕХНIЧНА БАЗА ТЕЛЕРАДIООРГАНIЗАЦIЙ

Стаття 44.
Фiнансування телерадiоорганiзацiй

Джерелами фiнансування телерадiоорганiзацiй є бюджетнi асигнування, абонентна плата, а також кошти, отриманi вiд:

- виробництва i трансляцiї реклами, видання газет, журналiв, iнформацiйних бюлетенiв, книг, вiдеогазет, створення телерадiопрограм на замовлення;

Абзац третiй частини першої статтi 44 виключено.

(згiдно iз Законом України вiд 14.02.97 р. N 70/97-ВР)

- дiяльностi комерцiйних каналiв, а також кабельного, довiдкового (телетексту) та iнших видiв телерадiомовлення;

- виробництва, продажу i прокату касет iз записами вiдео- та аудiопродукцiї;

- прокату телефiльмiв, платних спектаклiв, концертiв, органiзованих безпосередньо телерадiоорганiзацiєю;

- зовнiшньоекономiчної дiяльностi телерадiоорганiзацiї та iнших видiв дiяльностi, передбачених статутом;

- внескiв засновникiв, спонсорiв, державних органiв, благодiйних та iнших громадських фондiв, а також окремих громадян.

Iноземнi iнвестицiї, як джерело фiнансування телерадiоорганiзацiй, допускаються в порядку, встановленому чинним законодавством України з обмеженням, встановленим статтею 13 цього Закону.

Фiнансування системи Суспiльного телебачення i радiомовлення здiйснюється вiдповiдно до Закону України "Про систему Суспiльного телебачення i радiомовлення України.

(статтю 44 доповнено частиною третьою згiдно iз Законом України вiд 22.10.97 р. N 595/97-ВР)

Стаття 45.
Матерiально-технiчна база телерадiоорганiзацiї

Матерiально-технiчна база телерадiоорганiзацiї, що забезпечує виробництво телерадiопередач та програм i доведення їх до споживачiв, може включати до свого складу пiдприємства та органiзацiї (телецентри, телерадiоцентри, технiчнi центри телебачення i радiомовлення, радiобудинки тощо), а також технiчнi засоби розповсюдження телерадiопрограм (передавачi, супутниковi, кабельнi, радiорелейнi мережi зв'язку та iншi засоби).

Технiчнi засоби телебачення i радiомовлення, створенi (придбанi, побудованi) за рахунок державних капiталовкладень, не можуть бути наданi в користування недержавним телерадiоорганiзацiям без згоди Нацiональної ради.

Плани, програми i схеми розвитку громадського, вiдомчого та iнших видiв телебачення i радiомовлення повиннi бути узгодженi телерадiоорганiзацiєю з програмою розвитку державного телебачення i радiомовлення на вiдповiдних територiях.

Пiд час проектування, будiвництва i реконструкцiї об'єктiв (будинкiв, споруд), призначених для проведення громадських заходiв (культурно-масових, спортивних, видовищних тощо), мають бути передбаченi необхiднi технiчнi вимоги щодо забезпечення телерадiотрансляцiй iз цих примiщень (освiтлення, площа для розмiщення телекамер та iншого устаткування i роботи персоналу, засоби зв'язку тощо).

Витрати телерадiоорганiзацiй на капiтальне будiвництво об'єктiв, призначених для здiйснення телерадiомовлення, включаються у собiвартiсть їх продукцiї.

(стаття 45 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 02.06.95 р. N 198/95-ВР)

Роздiл VII. ВIДПОВIДАЛЬНIСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА ПРО ТЕЛЕБАЧЕННЯ I РАДIОМОВЛЕННЯ

Стаття 46.
Вiдповiдальнiсть за порушення законодавства про телебачення i радiомовлення

Порушеннями законодавства України про телебачення i радiомовлення є:

- порушення, передбаченi статтею 47 Закону України "Про iнформацiю";

- порушення вимог, встановлених частиною другою статтi 2, статтею 8, частиною четвертою статтi 20 цього Закону;

- порушення антимонопольних обмежень, встановлених цим Законом;

- порушення обмежень, встановлених для iноземних iнвесторiв;

- мовлення без лiцензiї;

- одержання лiцензiї на використання каналiв мовлення шляхом обману;

- здiйснення мовлення з порушенням умов, якi вказуються в лiцензiї;

- порушення порядку та строкiв видачi лiцензiї;

- порушення iнтересiв та законних прав телерадiоорганiзацiй, що отримали лiцензiю;

- надання в користування технiчних засобiв мовлення телерадiоорганiзацiям, якi не мають лiцензiї;

- повна або часткова передача каналу мовлення в користування iншiй юридичнiй або фiзичнiй особi;

- порушення вимог щодо обов'язкового повiдомлення вихiдних даних;

- створення мереж кабельного (проводового) мовлення без дозволу мiсцевих органiв державної виконавчої влади;

- незабезпечення телерадiоорганiзацiєю кабельного мовлення трансляцiї своїм абонентам програм державного мовлення;

- порушення авторських прав власникiв телерадiопередач та програм;

- порушення вимог щодо рекламної дiяльностi, встановлених чинним законодавством;

(абзац сiмнадцятий частини 1 статтi 46 iз змiнами, внесеними згiдно iз Законом України вiд 14.02.97 р. N 70/97-ВР)

- порушення умов спонсорської дiяльностi;

- порушення прав творчих працiвникiв телерадiоорганiзацiї;

- порушення законних прав телеглядачiв та радiослухачiв;

- створення перешкод у законнiй дiяльностi Нацiональної ради;

- порушення вимог, встановлених статтями 15 i 22 Закону України "Про кiнематографiю".

(частину першу статтi 46 доповнено абзацом двадцять другим згiдно iз Законом України вiд 16.07.99 р. N 998-XIV)

Особи, виннi в цих порушеннях, несуть цивiльно-правову, адмiнiстративну i кримiнальну вiдповiдальнiсть згiдно з чинним законодавством України.

Стаття 47.
Вiдшкодування моральної шкоди

Моральна (немайнова) шкода, заподiяна громадяниновi в результатi розповсюдження телерадiоорганiзацiєю даних, що не вiдповiдають дiйсностi, принижують честь i гiднiсть громадянина або завдають йому iншої немайнової шкоди, компенсується за рiшенням суду цiєю телерадiоорганiзацiєю, а також винними посадовими особами i громадянами. Розмiр вiдшкодування моральної (немайнової) шкоди в грошовому виразi визначається судом.

Стаття 48.
Звiльнення вiд вiдповiдальностi за розповсюдження даних, що не вiдповiдають дiйсностi

Телерадiоорганiзацiя та телерадiопрацiвники не несуть вiдповiдальностi за розповсюдження по телебаченню i радiо даних, що не вiдповiдають дiйсностi, у випадках:

а) якщо цi данi мiстились в офiцiйних повiдомленнях;

б) якщо їх одержано вiд iнформацiйних агентств або прес-служб державних органiв та органiв об'єднань громадян;

в) якщо вони є дослiвним цитуванням виступiв народних депутатiв, а також офiцiйних виступiв посадових осiб державних органiв;

г) якщо вони мiстилися в авторських виступах, якi передаються в ефiр без попереднього запису.

Роздiл VIII. МIЖНАРОДНЕ СПIВРОБIТНИЦТВО В ГАЛУЗI ТЕЛЕБАЧЕННЯ I РАДIОМОВЛЕННЯ

Стаття 49.
Мiжнародне спiвробiтництво телерадiоорганiзацiй

Спiвробiтництво телерадiоорганiзацiй iз зарубiжними партнерами здiйснюється на пiдставi ратифiкованих Україною мiжнародних договорiв або прямих договорiв.

Якщо мiжнародним договором, в якому бере участь Україна, встановлено iншi норми, нiж тi, що мiстяться в цьому Законi, то застосовуються норми мiжнародного договору.

Стаття 50.
Дiяльнiсть представникiв зарубiжних телерадiоорганiзацiй на територiї України

Акредитацiя зарубiжних кореспондентiв телебачення i радiо проводиться Мiнiстерством закордонних справ України.

Правовий стан i професiйна дiяльнiсть представникiв зарубiжних телерадiоорганiзацiй, акредитованих в Українi, регулюються Кабiнетом Мiнiстрiв України.

Представники зарубiжних телерадiоорганiзацiй, не акредитованi в Українi у встановленому порядку, здiйснюють свою дiяльнiсть як спiвробiтники iноземних юридичних осiб.

Роздiл IX. ПРИКIНЦЕВI ПОЛОЖЕННЯ

1. На час загальної або часткової мобiлiзацiї та/чи воєнного стану в Українi або в окремих її мiсцевостях встановлюється особливий режим роботи телебачення i радiомовлення, за якого розповсюдження в ефiрi теле- i радiопередач (програм) здiйснюється лише телерадiоорганiзацiями спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телебачення i радiомовлення з використанням лише каналiв пiдприємств, що вiднесенi до сфери управлiння Державного комiтету зв'язку України i спецiально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань телебачення i радiомовлення.

Органам виконавчої влади, уповноваженим у справах цивiльної оборони, захисту населення i надзвичайних ситуацiй, надається право використовувати без перешкод державнi телерадiоорганiзацiї i технiчнi засоби мовлення для передачi iнформацiї, пов'язаної з захистом населення.

2. Дiя статей 6, 22, 23, 26 i 38 Закону України "Про телебачення i радiомовлення" пiд час загальної або часткової мобiлiзацiї та/чи воєнного стану тимчасово припиняється.

Порядок мовлення телерадiоорганiзацiй пiд час загальної або часткової мобiлiзацiї та/чи воєнного стану визначається Кабiнетом Мiнiстрiв України.

(Закон доповнено новим роздiлом IX згiдно iз Законом України вiд 20.10.98 р. N 193-XIV)

Президент України Л. КРАВЧУК
м. Київ 21 грудня 1993 року N 3759-XII